Свято клезмерської музики надихає і водночас повертає у ті довоєнні часи, коли на вулицях міста можна було почути одразу кілька мов: польську, ідиш та українську. Львів завжди залишався веселим і запальним, а все завдяки полікультурності, що додавало особливого колориту. Клезмерські музики були частиною життя єврейської громади у Львові. Це єврейські ансамблі, учасники яких не знали музичної грамоти, проте дуже тонко відчували і передавали душу єврейського народу через свою музику. Без сумніву, це музика танцю, щастя та радості.

Фестиваль уже вп’яте відбувається у Львові і щороку його організатори - Всеукраїнський єврейський благодійний фонд "Хесед-Ар‘є". На запрошення організаторів до Львова з’їхалися ансамблі з Німеччини, Молдови, Латвії, Польщі, Австрії, Великобританії та Росії. Утім родзинкою свята став виступ володарів Gremmi 2006 року - американської групи "The Klezmatics".

Не лише музика, але й обряди

Свято ніколи не обмежується лише музичними виступами. Цьогорічна програма особливо насичена: від наукових конференцій, театральних дійств, кінопоказів, виставок, кулінарних та танцювальних майстер-класів до пізнавальних прогулянок старим єврейським кварталом. До речі, вулиця, одна з головних вулиць колишнього єврейського кварталу нині так і називається – Староєврейська.

Ну і куди, звісно, без традиційного єврейського весілля? Адже клезмерська музика була основою та характерною ознакою цього дійства. Вуличний показ справжнього єврейського весілля "А хасене ін Галіціє" львів’яни та гості міста побачать першого вересня у заключний день фестивалю. Обряд відтворюватимуть за переказами літніх єврейок, що мешкають у Львові. За традиціями єврейського весілля, молодят зводить сваха, для знайомства їм дають п’ять днів. А за тиждень до весілля молодята постяться і не бачать один одного. Уже на самому весіллі батьки укладають весільний контракт ("ктубу"). І нарешті кульмінація – це стояння молодят під тканиною ("хупу"), яку тримають чотири особи, що символізує покров, або нову оселю.

Початок фестивального марафону

Фестиваль "LvivKlezFest" цьогоріч триває понад місяць, до першого вересня. Саме перший місяць осені – початок "гарячої" пори різноманітних забав та фестивалів, які щороку приваблюють тисячі туристів. "Свято вулиці Вірменської", "Форум видавців", "На каву до Львова", "Золотий Лев на вулиці", "Контрасти", "Свято сиру і вина" – цей перелік можна ще довго продовжувати.

Загалом у місті силами різних організаторів проходить біля п’ятдесяти розмаїтих за тематикою фестивалів. Чи не найбільший інтерес у львів’ян та туристів викликають гастрономічні дійства, розповів в інтерв’ю DW радник мера з питань культури та туризму Андрій Сидор. Він наводить приклад фестивалю "На каву до Львова", який відбудеться у місті наприкінці вересня. За словами радника мера, який виступає співорганізатором низки львівських фестивалів, під такі дійства туроператори формують цілі тури, які користуються попитом. Є "пивний тур", "кавовий тур", "шоколадний аромат Львова", "тур для гурманів", зауважує Сидор. Зазвичай це дводенні поїздки, що розраховані на гостей з інших регіонів країни.

Економічний зиск

Вуличні вистави, карнавальні та театралізовані дійства – усе це приваблює туристів до Львова. Саме на це влада міста і робила ставку, закладаючи традицію тематичних фестивалів, пояснює співрозмовник. "Ми робимо Львів яскравим і цікавим без особливих інвестицій, - каже Сидор. - А час вже показує, що вибраний нами напрямок є правильним". Зрештою, каже він, такі дійства є економічним чинником для економічного розвитку міста.

В середньому турист залишає у місті близько 300 доларів за кількаденне перебування. Левова частка витрат йде на гастрономію. Лише один масштабний фестиваль відвідує більше ста тисяч гостей. Якщо взяти до уваги кількість готельних місць та місць у закладах харчування, то нескладно підрахувати, що за одне популярне свято власники готелів та ресторатори Львова заробляють до 16 мільйонів гривень, наводить цифри Андрій Сидор.