Одного недільного вечора на початку квітня Віталій Касько не зміг відчинити дверцята своєї машини, запаркованої перед театром імені Івана Франка у Києві. Двері були щедро намащені клейкою речовиною. Раптово з Каськом заговорили співробітники Генпрокуратури, які оголосили йому про підозру й повідомили, що машину заблоковано, аби він не міг утекти.

Незадовго до того випадку Касько й сам працював у Генпрокуратурі. Навіть більше: він був заступником генпрокурора і сумнозвісним противником традиційно корумпованих структур української юстиції. Свою посаду Касько отримав у турбулентні місяці після Євромайдану, коли на посади в Україні призначали деякі демократичні уми. Але минулої весни Каська звільнив його керівник Віктор Шокін. Незадовго до того, як і сам Шокін, перш за все через тиск на президента Порошенка з Заходу, був змушений піти з посади.

Публічність захищає

Того вечора перед київським театром усе виглядало так, що Касько отримав удар у відповідь. А нині йому закидають корумпованість. Громадянське суспільство відреагувало: фото з дивної "клейкої" акції блискавично поширилися в соціальних мережах, а кілька тижнів потому Каська одноголосно обрали членом правління Transparency International (ТІ) Україна.

Публічність в Україні може захистити, насамперед від усталених владних структур у пострадянській державі. Нині українські активісти ТІ запросили до Києва перуанця Хосе Угаса, який є головою правління Transparency International. Саме тепер, коли в Україні, на їхню думку, є значна напруга в боротьбі з корупцією.

Навіть після проєвропейської революції на Майдані Україна посіла в індексі сприйняття корупції Transparency International 130-те місце зі 168-ми. Хосе Угас відомий тим, що був суддею у справі екс-президента Перу Альберто Фухіморі. На початку тижня Угас зустрівся в Києві з Петром Порошенком, який тижнями змушений виправдовуватися за офшорні фірми свого кондитерського концерну Roshen, у тому числі й на щорічній прес-конференції минулої п'ятниці, 3 червня.

Новий генпрокурор без юридичної освіти

На зустрічі з Угасом Порошенко звернув увагу на призначення нового генпрокурора. Однак при цьому, як і раніше, йдеться про наближену особу: екс-главу фракції "Блоку Петра Порошенка" в українському парламенті Юрія Луценка. Він не юрист, через що в день його призначення парламент мусив швиденько змінити закон про Генпрокуратуру.

Тим не менш, новий генпрокурор після призначення на посаду обрав собі заступників, яких у київських дипломатичних колах дійсно зараховують до критичних умів. На ухвалену минулого тижня судову реформу міжнародна спільнота теж відреагувала позитивно. Зміни до Конституції стали прикладом того, що президент ще справді може організовувати більшість у парламенті.

Судова реформа тільки як результат міжнародного тиску

Без опозиції дві третини необхідних голосів у парламенті не набралося б. От тільки представники найважливіших держав Великої сімки мусили місяцями тиснути на радників Порошенка в Києві, щоб зміни в судовій системі справді могли бути ухвалені як реформа. Судді та прокурори, як відомо, вважаються ядром української мережі корупції. Судові рішення продаються. Ба більше: українські олігархи понад два десятиліття дбали про те, щоб зручні для них юристи отримували ключові посади. Нині ж понад 1200 суддів мають звільнити, найняти молодих фахівців і систематично контролювати всіх на предмет корупції. Також суддям планують підвищити зарплати, аби правосуддя було менш чутливим до конвертів із готівкою.

На початку року в Адміністрації президента гальмували звільнення з посад. Тоді посол однієї з країн Великої сімки, яка належить до числа найбільших міжнародних кредиторів України, поставив вимогу, щоб усіх суддів звільнили і найняли нових, які гарантовано працюватимуть "чисто". Нині принаймні з'явився якийсь інструмент боротьби з явно корумпованим правосуддям.

Борець із корупцією Хосе Угас підбадьорив своїх однодумців у Києві словами: "Коли борешся з корупцією, потрібне терпіння. Якщо ви нетерплячі, то програєте. Я почав свою антикорупційну роботу в 18-річному віці й побачив результати тільки тоді, коли мені вже було за сорок".