На Міжнародній конференції ООН у Копенгагені вдалося досягти принаймні мінімального консенсусу. Заяву, розроблену лідерами 25 провідних індустріальних країн і держав з перехідною економікою, учасники форуму - а це делегати зі 193 країн - прийняли тільки «до відома». Таким чином делегати все ж таки зуміли вибратися з дипломатичного глухого кута, в який конференція потрапила під час нічного засідання.

Майбутнє Тувалу не продається

На дебатах, які частково супроводжувалися хаотичними сценами, передусім Судан, Куба, Венесуела, Болівія та Тувалу відмовилися підтримувати текст заключної заяви, яка не містить жодних конкретних вимог стосовно викидів СО2. Як заявив представник Тувалу, острівної держави, що може зникнути внаслідок підвищення рівня світового океану, - майбутнє його країни не продається.

Але не тільки брак конкретного змісту викликав критику, а й те, що текст розроблявся у вузькому колі окремих держав. Делегат від Венесуели порівняв такі дії з «державним переворотом» проти принципів ООН. Делегат від Болівії розгледів «диктаторські» методи в тому, як учасникам саміту подали текст для голосування. Подібні заяви можна було почути й від представників Куби й Нікарагуа.

Пан Гі Мун: «крок у правильному напрямку»

У документі, розробленому фактично під час зустрічі президента США Барака Обами, китайського прем'єра Веня Цзябао, лідерів ЄС та кількох країн з перехідною економікою, записано, що не можна допустити підвищення температури на планеті більше, ніж на два градуси. Однак у заяві, яка не має жодної юридичної сили, не прописано, яким чином досягається така мета. Водночас копенгагенська заява містить обіцянки про надання країнам, що розвиваються, фінансової допомоги в боротьбі з потеплінням клімату.

Попри всі суперечки й критику, генеральний секретар ООН Пан Гі Мун назвав досягнутий мінімальний консенсус «хорошим стартом». «Нарешті ми маємо домовленість», - заявив Пан Гі Мун у суботу в Копенгагені. «Мені зрозуміло, що потрібно зробити значно більше, аби зійти зі шляху потепління клімату на Землі, але це крок у правильному напрямку».

Стосовно турбулентності, яка спостерігалася під час кліматичного саміту, Пан Гі Мун сказав: «Це був найскладніший переговорний процес». Вперше в історії організації, продовжив генсек ООН, зібралося так багато державних й урядових лідерів для того, аби обговорити заходи захисту клімату. Пан Гі Мун наголосив, що всі вони мають різні внутрішньополітичні й фінансові обставини. «І це слід брати до уваги».

Розчаровані екологи

Екологічні організації та оглядачі з розчаруванням відреагували на мінімальний консенсус. Переговори в Копенгагені не принесли прориву, на який ми так чекали, - заявила німецький експерт із Всесвітнього фонду дикої природи Реґіне Ґюнтер. – Для боротьби з потеплінням клімату в нас досі немає ані договору, який би мав юридичної сили, ані потужної політичної заяви».

Підготовка до кліматичного саміту в Копенгагені, який перед його початком називали історичним, велася впродовж двох років. Ще за кілька тижнів до відкриття конференції довелося розпрощатися з мріями про новий договір, який би замінив Кіотський протокол. Такий документ тепер може з'явитися не раніше кінця 2010-го року. На травень у Бонні заплановано наступну зустріч на рівні міністрів.

Володимир Медяний/dpa/AP/APF

Редактор: Наталія Неділько