Цього тижня в Познані завершилася конференції ООН з питань захисту клімату. Представники урядів близько 190 країн радилися про нову угоду, що має замінити Кіотський протокол. Термін його дії вибігає 2012 року.

Ідеться про те, щоб у наступні десятиліття радикально скоротити викиди в атмосферу парникових газів, що призводять до глобального потепління.

«Порожні балачки»

Усе, про що за два тижні змогли домовитися учасники конференції, це програма переговорів на наступний рік. Польський голова конференції Мацей Новіцкі назвав це успіхом. Секретаріат ООН з питань клімату теж підбив переважно позитивний підсумок. Натомість екологічні організації не приховували свого розчарування й конференція у Познані завершувалася в ніч на суботу під свист і вигуки «Ганьба!».

Директор програм з питань клімату Фонду захисту дикої природи Кім Карстенсен назвав конференцію марною тратою часу, а Біанка Джеггер, голова організації World Future Council, - «порожніми балачками». Матіас Дуве, представник організації Climate Action Network:

„Якщо брати до уваги ейфорію після конференції на Балі, коли було узгоджено конкретний план переговорів, тепер є сильне розчарування. В будь-якому разу наступного року треба докласти більше зусиль. Треба нарешті покласти край підходу за принципом «спочатку ви, а потім ми».

Гроші будуть, але мало

Суперечка розгорнулася навколо пропозиції країн «третього світу» виділити мільярди на підготовку до змін клімату. Заможні промислові країни Заходи заблокували цю ініціативу. Після виснажливих переговорів учасники хоч і домовилися стартувати фонд, що вже існує. Але в ньому наразі мало грошей – 60 мільйонів доларів. Експерти кажуть, що для пристосування до нових умов потрібна сума в 100 разів більша.

Бідні регіони світу вже зараз найбільше потерпають від змін клімату: повеней, посух і буревіїв. Тому відмову заможного Заходу допомогти грошима країни, що розвиваються, сприйняли як скандал.

„Yes, we can“

 

Хоча майбутнього президента США Барака Обами в Познані не було, його прізвище часто лунало на конференції. Екологи сподіваються, що новий хазяїн Білого дому більше прислухатиметься до проблем захисту клімату, ніж це робив Джордж Буш. Без Америки загальмувати глобальне потепління майже неможливо, адже США – світовий лідер за викидами в атмосферу парникових газів, і зокрема двоокису вуглецю.

Оплесками зустріли в Познані емоційний виступ колишнього віце-президента США і лауреата Нобелівської премії миру Альберта Гора. Він повторив виборче гасло свого однопартійця, демократа Обами „Yes, we can“ – «Так, ми можемо!». Альберт Гор:

«Я зустрічався в Чикаго з майбутнім президентом Обамою і він наголосив, що кліматична криза буде одним із пріоритетів його адміністрації. Ми говорили про те, як створити мільйони нових робочих місць в екологічній промисловості. Він наголосив, що коли він стане президентом, Сполучені Штати повернуться до активної позиції на переговорах і допоможуть їх успішно завершити».

Недавно Обама проголосив амбіційну мету – до 2020 року знизити рівень викидів парникових газів у США до показників 1990 року. Це мінус 17 відсотків. Щоб досягти цієї мети, американцям доведеться скоротити викиди в атмосферу ще більше, ніж європейцям.

Поїзд до Копенгагена

Вирішальним етапом у боротьбі з глобальним потеплінням тепер стане наступна конференція в Копенгагені, що відбудеться через рік. Там мають остаточно затвердити угоду, що прийде на заміну Кіотському протоколу. Центральне питання – чи погодяться країни взяти на себе зобов’язання скоротити викиди в атмосферу парникових газів.

Оглядачі так змальовують підсумки конференції в Познані: «Поїзд до Копенгагена рушив, але вагони трясе і підкидає. Чи доїдемо – не відомо».

 

За матеріалами кореспондентів