Жодну румунську школу в Україні не буде закрито у зв'язку з ухваленням закону про освіту, а національні меншини отримають більше можливостей. Про це заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін під час свого візиту до Румунії у п'ятницю, 13 жовтня. 

Як повідомила речниця МЗС України Мар'яна Беца на своїй сторінці в Twitter, Клімкін у Румунії предметно пояснив положення українського закону й пообіцяв більше співпрацювати з румунською громадою в цьому питанні. "Павло Клімкін іще раз наголосив: жодну румунську школу не буде закрито. Ніякої асиміляції", - написала Беца.

Крім того, за її словами, очільник українського зовнішньополітичного відомства заявив румунській стороні, що закон про освіту не зменшує можливостей національних меншин в Україні, а розширює їх. "Кожен громадянин України повинен мати майбутнє в Україні", - процитувала Беца міністра закордонних справ України.

Сам Клімкін у своєму Twitter написав, що Румунія демонструє готовність до діалогу з Україною з цього питання. "В Румунії все зовсім по-іншому, ніж в Угорщині. Є готовність до відкритого діалогу. Але треба предметно працювати з місцевою громадою", - написав міністр.

Напередодні, 12 жовтня, Павло Клімкін здійснив візит до Угорщини, де роз'яснив зміст української освітньої реформи та запевнив, що побоювання щодо забезпечення прав угорської меншини є безпідставними. Раніше у МЗС Угорщини заявили, що український закон про освіту суперечить Угоді про асоціацію між Україною та ЄС. 

"Не поразка і не перемога"

Павло Клімкін у ніч на п'ятницю у своєму Twitter також прокоментував ухвалену напередодні резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи стосовно українського закону про освіту. Рішення ПАРЄ - "не поразка і не перемога", вважає Клімкін. На його думку, нині варто зосередитися на роз'ясненні переваг закону. "Над висновками Венеціанської комісії будемо працювати. Ми ще не пояснили етнічним громадам усіх переваг закону", - написав український міністр закордонних справ.

Як повідомлялося, у четвер Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію з рекомендаціями Україні щодо нового освітнього закону. У ній міститься критика документа, зокрема, стверджується, що він не забезпечує права нацменшин навчатися рідною мовою в Україні та значно скорочує їхні права.

Закон України "Про освіту" набрав чинності наприкінці вересня, міністр закордонних справ України одразу ж після цього направив цей документ на експертизу у Венеціанську комісію. Закон викликав гостру критику з боку Угорщини, Румунії, Греції та Болгарії, які поскаржилися на Київ до Ради Європи і ОБСЄ, оскільки, на думку цих країн, він може торкнутися прав меншин, які проживають в Україні, на здобуття освіти рідною мовою.