У лавах Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) наразі нараховується близько 440 тисяч осіб. Від них зараз багато залежить. Без згоди пересічних партійців неможливе формування так званої "великої коаліції" - тобто урядової коаліції у складі Християнсько-демократичного союзу (ХДС), Християнсько-соціального союзу (ХСС) та СДПН.

Тому 440 тисяч соціал-демократів найближчим часом отримають поштою для ознайомлення коаліційний договір. Багато з них під час уважного читання, можливо, поставлять собі питання: чи чітко простежується у цій урядовій програмі почерк соціал-демократів, чи є очевидною у ній їхня позиція? Або ж можливі партнери по коаліції - ХДС/ХСС - перетягнули ковдру на себе?

Партійне опитування соціал-демократів

Так само, як і 4 роки тому, останнє слово з приводу коаліційної угоди з ХДС/ХСС залишається за СДПН. Кожен член партії може зробити свій вибір, відмітивши в отриманому формулярі "так" або "ні". Примітно, що і нові члени СДПН, ті, хто вступив до партії до 6 лютого, зможуть брати участь у цьому голосуванні. Противники ж "великої коаліції" у зв'язку з цим закликали усіх своїх однодумців вступати до партійних лав, щоб перешкодити у такий спосіб створенню коаліції з ХДС/ХСС.

При цьому після партійного з'їзду соціал-демократів, який відбувся 21 січня, більша частина учасників якого дала зелене світло переговорам з християнськими демократами, кількість бажаючих вступити до партійних лав СДПН стрімко зростає. Однак партійному керівництву важко оцінити, чи виступає більшість новачків "за" або "проти" створення "великої коаліції".

На відміну від парламентських виборів 2013 року, коли 76 відсотків членів СДПН схвалили коаліцію з  ХДС/ХСС, цього разу пересічні соціал-демократи можуть опиратися її створенню. Багато партійців вважають, що вимоги СДПН не у повній мірі виконані і відображені в коаліційній угоді - наприклад, вимога про возз'єднання родин біженців. Незадоволені вони і позицією партійного глави Мартіна Шульца (Martin Schulz). Після того, як християнські демократи намагалися створити коаліцію "Ямайка" з "зеленими" та з ліберальними демократами з Вільної демократичної партії Німеччини (ВДП), Шульц спочатку бачив свою партію в опозиції, зараз же готовий втретє зробити СДПН молодшим партнером по коаліції в уряді Анґели Меркель (Angela Merkel).

За останніми опитуваннями, підтримка Мартіна Шульца і партійного курсу СДПН знову на найнижчому рівні. Все це може загрожувати екзистенційною кризою німецької соціал-демократії.

Страх перед крахом коаліції

Виступити проти створення "великої коаліції" з ХДС/ХСС закликає своїх партійних товаришів, передусім, молодіжне крило соціал-демократів. Вони абсолютно не погоджуються з політикою, яку раніше проводила партія і яка являла собою дрібні компроміси з ХДС. 24 вересня виборці чітко проголосували проти "великої коаліції", вважають представники соціал-демократичної молоді.  "Демократія існує завдяки розбіжностям та протистоянню представників різних політичних таборів. А їх майже немає у "великій коаліції" , - так аргументують свою позицію представники молодіжного крила СДПН. Їхній лідер Кевін Кюнерт (Kevin Kühnert) - один із найвпливовіших ораторів у таборі противників створення уряду ХДС/ХСС та СДПН.

Однак що ж може статися, якщо соціал-демократи проголосують проти великої урядової коаліції? Будуть нові вибори - така відповідь лунає найчастіше. Але все не так просто. Бундестаг не може оголосити про саморозпуск. Ані Анґела Меркель, ані Мартін Шульц не можуть призначити нові парламентські вибори. Це було б порушенням Основного закону країни, який має забезпечити стабільність політичної системи у ФРН. Його розробники усіма силами намагалися ускладнити часте проведення нових виборів, пам'ятаючи про політичні події часів Веймарської республіки.

Так якими ж будуть наступні кроки, якщо ХДС та СДПН не домовляться? Тоді у гру вступить президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier). Згідно з Основним законом Німеччини, федеральному президенту у подібних випадках надані повноваження пропонувати Бундестагу кандидатуру канцлера. Перед тим, як оголосити про нові вибори, своє рішення мають ухвалити народні обранці. Від нього і залежатимуть всі наступні кроки.

Перший крок - вибір канцлера

Отже, федеральний президент запропонує депутатам парламенту кандидатуру канцлера. Навіть якщо створення "великої коаліції" провалиться, це все одно, швидше за все, буде кандидатура Анґели Меркель. Оскільки Меркель є головою партії ХДС, яка за результатами парламентських виборів отримала найбільше голосів виборців.

Для того, щоб депутати схвалили кандидатуру шляхом таємного голосування, за неї має проголосувати абсолютна більшість з 709 депутатів. До сьогоднішнього дня з усіма німецькими канцлерами - зокрема із Анґелою Меркель - тік і відбувалося, причому вже під час першого голосування.

Однак зараз інша ситуація. І подальший розвиток подій може виглядати так: після двох невдалих спроб створити урядову коаліцію, Меркель, напевно, не вдасться отримати абсолютну більшість під час голосування у Бундестазі. Після чого, згідно з Основним законом ФРН, встановлений двотижневий термін, протягом якого депутати Бундестагу мають проголосувати за того кандидата у канцлери, якого запропонували вони самі. І в цьому випадку також необхідна абсолютна більшість голосів.

Якщо ж обрати канцлера знову не вдасться, то після закінчення 14 днів "невідкладно має бути проведене нове голосування". І ось лише у цьому випадку, згідно з 63-ю статтею Конституції ФРН, на фінальній стадії виборів канцлера для його обрання достатньо простої більшості голосів депутатів.

Уряд меншості або нові вибори?

При такому розвитку подій знову багато що залежить від федерального президента. Він має вирішити, чи стане обраний кандидат новим федеральним канцлером і главою уряду меншості, якому для ухвалення політичних рішень щоразу треба буде боротися за підтримку більшості депутатів парламенту. Альтернативою може стати розпуск парламенту і проведення у наступні 60 днів нових виборів. Однак поки глава СДПН не бажає говорити про нові вибори, під час яких соціал-демократів можуть залишити позаду праві популісти з "Альтернативи для Німеччини" (АдН). Мартін Шульц мав намір під час зустрічей з однопартійцями по всій країні переконати їх підтримати "велику коаліцію" і при цьому поки залишити осторонь питання, хто із соціал-демократів обійме ті чи інші посади в новому уряді.

Сам Шульц, який раніше хотів обіймати міністерську посаду в уряді Меркель, тепер, судячи з усього, амбіційно претендує на крісло міністра закордонних справ. Саме це може остаточно налаштувати проти нього противників "великої коаліції" серед соціал-демократів.