У неділю, 29 грудня, Служба безпеки України (СБУ) опублікувала повний список українських громадян, звільнених з тюрем на непідконтрольній частині Донецької та Луганської областей. В ньому 76 прізвищ, серед яких військовополонені спецпризначенці, учасники таємних операцій спецслужб і звичайні цивільні громадяни. Повний перелік 124 в'язнів, звільнених українською стороною, і досі тримають у таємниці. Натомість ЗМІ проросійських сепаратистів опублікували часткову інформацію, а також фотографії, за якими вдалося верифікувати декого зі списку.

Звільнені "ексберкутівці"

П’ятеро колишніх бійців київського полку спецпризначення МВС "Беркут" - заступник командира Олег Янишевський та його підлеглі Сергій Тамтура, Олександр Маринченко, Сергій Зинченко та Павло Аброськін - обвинувачуються у розстрілах мітингувальників 20 лютого 2014 году. У цей вирішальний для Євромайдану день загинуло 48 осіб та були поранені ще 80.

П’ятірка "беркутівців" - єдині, хто постав перед судом за події того дня. Ще 20 перебувають у розшуку, частина з них отримала російське громадянство, як, наприклад, Дмитро Садовник, який був затриманий, але восени 2014 року звільнений під домашній арешт. Напередодні обміну Янишевського та його підлеглих звільнив з-під арешту Київський апеляційний суд. Засідання, яке тривало два дні поспіль, виявило важливу деталь - Генпрокуратура України офіційно клопотала перед судами по всій країні задля звільнення ще незасуджених учасників обміну з-під варти. Коли прокурори на чолі із заступником начальника департаменту процесуального керівництва у справах Майдану Олексієм Донським відмовились це робити, їх вивели зі справи. 

Адвокатка родин загиблих учасників Євромайдану Євгенія Закревська під час суду звертала увагу на те, що формально "ексберкутівці" не мають права на участь в обміні, адже обвинувачуються у злочинах, скоєних ще до початку конфлікту на Донбасі. Янишевський і Маринченко до звільнення з МВС та арешту навіть брали участь у боях на боці урядових сил, воюючи проти проросійських сепаратистів, яким їх тепер передали.

Донський, а також представники родин загиблих стверджують, що відпустивши "ексберкутівців" суд розвалив найуспішнішу "справу Майдану", яка перебувала на фінальній стадії судового розгляду. На даний момент Святошинському суду були представлені численні відеозаписи та результати балістичної експертизи, які підтверджували провину колишніх правоохоронців. Самі вони не встигли дати свідчення в суді, проте провину не визнавали.

Формально судом на п’ятірку покладені особисті зобов’язання вчасно з’являтися на подальші засідання. Чи будуть вони це робити невідомо - їхній адвокат Олександр Горошинський пообіцяв забезпечити участь своїх клієнтів в процесі "у будь-який законний спосіб".

Відлуння харківських подій

22 лютого 2015 року в Харкові на шляху демонстрації з нагоди першої річниці перемоги Євромайдану пролунав вибух. Загинули четверо - в тому числі міліціонер та неповнолітній юнак. За чотири дні СБУ затримала трьох харків’ян - Володимира Дворнікова, Віктора Тетюцького та Сергія Башликова, звинувативши їх в теракті. Підозрювані під час слідства визнали провину, але у суді заявили про тортури і відмовились від свідчень.

Лише 28 грудня 2019 року Фрунзенський райсуд Харкова офіційно визнав їх винними в теракті за попередньою змовою групи осіб, що спричинив смерть, а також у незаконному зберіганні вибухівки та боєприпасів. Їх засудили до довічного ув'язнення з конфіскацією майна. Суд також задовольнив цивільні позови потерпілих і їм призначені компенсації від 100 тисяч до двох мільйонів гривень.

Вирок ще не набув сили. Дворніков, Тетюцький та Башликов мають місяць на його оскарження. Водночас усім трьом змінили запобіжний захід, відпустивши на прохання прокурора Володимира Лимаря під особисте зобов’язання для участі в обміні. "Ваші діти, ваші рідні виконають ще один героїчний вчинок - повернуть з полону живих патріотів, які продовжують захищати Україну", - звернувся Лимар до родичів загиблих, які, як і у випадку з "беркутівцями", теж спробували оскаржити звільнення обвинувачених.

У низці терористичних актів - вибухів без жертв біля волонтерських центрів, що збирали допомогу для армії – обвинувачували також чотирьох одеситів: Катерину Фотєву, Євгена Підмазка, Олександра Шевцова та Ігоря Удовенка. Вони також заперечували провину і заявляли про катування. Суд ще не встиг розглянути їхню справу по суті, але 28 грудня також відпустив з-під арешту для участі в обміні, так само як і Володимира Грубніка, підозрюваного у вибуху біля одеського СБУ в жовтні 2015 року. Ще один одесит Костянтин Калашніков у 2017 році був засуджений за підготовку серії вибухів на залізниці до 13 років позбавлення волі.

Маріупольські "мангусти" та інші 

Маріупольці В'ячеслав Бірюков, Олександр Стельникович, Віктор Скрипник та Євген Дружинін теж не дочекались вироку суду щодо подій 9 травня 2014 року. Того дня під керівництвом Олега Недавнього, колишнього міліціонера на прізвисько "Мангуст", вони начебто захопили міське управління МВС. Під час бою з Нацгвардією і добровольчими батальйонами загинули шість українських військових і міліціонерів та семеро цивільних.

Бірюков, Стельникович, Скрипник і Дружинін були затримані того ж дня і поміщені під варту. СБУ стверджувала, що у ході обшуків у них знайшли гранатомети, автомати, патрони, іншу зброю і амуніцію. З березня 2017 року справу "групи Мангуста" розглядав Жовтневий районний суд Маріуполя. Прокуратура звинуватила їх в участі в терористичній організації, розбої, умисних вбивствах, викраденні транспортних засобів та незаконному поводженні зі зброєю. Всі підсудні не заперечували, що перебували в управлінні міліції у момент захоплення, але стверджували, що прийшли туди, щоб "допомогти співробітникам міліції, які відмовилися виконувати накази незаконної київської влади". 26 грудня 2019 року за клопотанням прокурора всіх чотирьох відпустили під особисте зобов'язання з'являтися до суду. 

Маріупольських "мангустів" можна віднести до групи учасників обміну, яка безпосередньо воювала на Донбасі. До таких можна зарахувати Валерія Бергмана, Валерія Єфіменка та Дениса Петрова, які визнали провину в участі в незаконних збройних формуваннях на боці луганських сепаратистів буквально напередодні обміну. Також і харків’янина Віктора Шаткова, засудженого за тероризм та незаконне зберігання зброї до дев’яти років позбавлення волі, російського танкіста Руслана Гаджієва, взятого в полон на Луганщині ще в січні 2015 року та засудженого до 15 років позбавлення волі за тероризм та ведення агресивної війни та навіть бразильця Рафаеля Лусваргі, якого суд вже вдруге відпустив з-під варти для обміну.