Останніми днями українці у соцмережах, у крамницях, на вулицях, у транспорті, у сімейному колі тільки й говорять про гривню. Українська національна валюта від початку 2015 року почала стрімке падіння, подешевшавши за півтора місяці майже на 56 відсотків, а в середині лютого взагалі увійшла у "круте піке".

25 лютого торги на міжбанківському валютному ринку відкрилися рекордними котируваннями. Американську валюту там пропонували в діапазоні 28,5 - 32,2 гривні за долар, при цьому на "чорному ринку" долар продавали по 40 гривень.

Без паніки

Надвисокий курс настільки розбурхав суспільство, яке ще на початку року купувало долари по 16 гривень, що на ситуацію, що склалася, були змушені оперативно відреагувати і президент, і Кабмін, і парламент України, скликавши екстрену закриту нараду та викликавши "на килим" голову Національного банку України (НБУ) Валерію Гонтареву.

Після зустрічі із президентом, помітно нервуючи, голова НБУ разом з міністеркою фінансів Наталією Яресько вийшла до журналістів і заявила, що курс української валюти знизиться, як тільки з ринку піде панічна складова і спекулянти. Окрім того, Гонтарева зазначила, що жодних фундаментальних підстав для зростання курсу немає. "Якщо ми панічну складову прибираємо, то цифри самі повертаються туди, де вони повинні бути", - сказала вона, відмовившись прогнозувати, до якого рівня може зміцнитися гривня.

Які саме заходи вживатиме Нацбанк для стабілізації гривні, Валерія Гонтарева не уточнила. За її словами, додатково українську національну валюту зміцнить допомога міжнародних партнерів, зокрема кредит МВФ, який Україна розраховує отримати вже в березні. У НБУ також зазначили, що банк готовий виділити 80 мільйонів доларів США для підтримки гривні вже найближчими днями.

"Заспокоюють, готуйся до гіршого"

Після таких заяв курс гривні на міжбанківському валютному ринку зміцнився відразу майже на вісім гривень до 25 гривень за долар. Хоча в обмінних пунктах та банках у четвер, 26 лютого, спостерігалася дивна тенденція: купували українську національну валюту приблизно по 22 гривні за долар, а продавали, як і раніше до цього, по 35 гривень. Це ще більше посіяло паніку серед українців. "У нас завжди, коли говорять біле, то мають на увазі чорне. Якщо заспокоюють населення, значить, готуйся до чогось гіршого", - нарікає пенсіонерка Марія Миколаївна, поспішно набираючи в кульок п'ятий кілограм гречки в одному із супермаркетів Києва.

Жінка впевнена, що, незважаючи на заяви влади про стабілізацію гривні, продукти харчування подорожчають, тому вирішила закупитися про запас. Страхи пенсіонерки поділяє багато хто, тому полиці магазинів за останні два дні помітно спорожніли. Люди розкупили цукор, макарони, борошно, консерви і соняшникову олію. При цьому дорогі імпортні товари так і залишилися на полицях. Багато торговельних мереж не були готові до раптового ажіотажного попиту, тому не змогли оперативно забезпечити покупців необхідною товаром.

Дефіцит бюджету тисне на курс

Напівпорожні полиці магазинів - це тільки один видимий і соціальнорезонансний наслідок коливання українською національної валюти. Якщо падіння гривні продовжиться, то наслідки для економіки країни можуть бути гіркими, говорить директор аналітичного центру "Бюро економічних та соціальних технологій" Валерій Гладкий. За його словами, девальвація гривні може спровокувати скорочення експортних операцій. А про інвестиції, на які так розраховує Україна, можна буде забути, додає експерт.

На його думку, різке ослаблення української валюти обумовлене великим дефіцитом держбюджету і бюджету НАК "Нафтогаз України". Ще однією причиною, за словами Гладкого, стала провальна політика НБУ на валютному ринку, зокрема адміністративні обмеження із продажу валюти, встановлення кількох обмінних курсів та надмірне рефінансування банків. "Рецепт стабілізації гривні простий - потрібно скорочувати держбюджет через скорочення непродуктивних видатків, таких як будівництво метро на Троєщину в Києві, де його чекають вже 20 років, підтримка вітчизняного кінематографа та інші", - переконаний Валерій Гладкий.

"Що робити?" в авральному режимі

Крім цього, експерт виступає за скорочення чиновників з держапарату, усунення корупційної складової у проведенні державних тендерів та відмову від рефінансування банків. Зараз гостро стає питання виживання всієї банківської системи, а не тільки недієздатних банків, вважає головна економістка інвесткомпанії Dragon Capital Олена Бєлан. На її думку, підвищений курс долара через надмірне рефінансування банків знову може спровокувати тотальний ріст цін. Який, своєю чергою, буде "з'їдати" доходи населення і внутрішній попит, поглиблюючи рецесію і сприяючи зростанню протестних настроїв, чого з таким нетерпінням чекає Росія, застерігає Бєлан. "Крім того владі потрібно перестати озиратися на МВФ - у поточних умовах швидкість реагування фонду на події недостатня, і часу на узгодження немає", - пише експертка у своєму блозі на сайті видання "Новое время".

За словами президент Центру антикризових досліджень Ярослава Жалило, зміцнити гривню зараз можуть великі експортери, з якими потрібно "розмовляти по-джентельменськи", щоб вони завозили валюту у країну в обмін на гарантії для їхнього бізнесу. Крім цього, стабілізації гривні сприяє відновлення довіри до НБУ, зазначає експерт.

Проблема в Гонтаревій?

Стрибки курсу гривні знову викликали шквал критики на адресу Валерії Гонтаревої. Однак експерти впевнені, що зміна голови НБУ ніяк не вплине на курс гривні. На думку Валерія Гладкого, більша частина провини за те, що гривня обвалилася, лежить на Кабміні, оскільки уряд не вважає НБУ незалежним регулятором і нав'язує банку "свою гру".

"Прем'єр-міністр не хоче скорочувати витрати, а викликає главу НБУ "на килим" і вимагає закрити дефіцитну діру в бюджеті. І чого чекати від НБУ, що він відмовиться друкувати гроші? Ні. Він же повинен якось забезпечувати фінансову стабільність", - запевняє Гладкий. Він переконаний, що ситуація на валютному ринку України не залежить від того, хто очолює Нацбанк.