Для музикантки Кейтлін Гови (Kaitlyn Hova) музика, яку вона грає, має власний колір. Щоб показати світу, що вона бачить, Кейтлін сконструювала скрипку, яка світиться. У людей з таким світосприйняттям в голові переплітаються сигнали від різних органів чуття. Таку особливість називають синестезією.

Чотири відсотки людей мають синестезію - тобто одна людина з 25. Для порівняння: лише приблизно два відсотки людей на планеті рудоволосі. Як сприймають світ люди з синестезією?

Кароліне Баяр працює лікаркою в Гамбурзі. Ще у початковій школі синестезія допомагала їй краще помічати речі, оскільки…

…вона бачить літери та цифри різнокольоровими та тривимірними. Цифра "8" для неї завжди темнозелена, "3" - світлозелена, четвірка - жовта, двійка - завжди біла. Щоб запам'ятати квадрат числа 18, вона уявляє, як два темнозелених огірка лежать на світлозеленому овочевому прилавку з жовтобілим навісом.

Не тільки літери, але і звуки можуть поєднуватися з кольорами. Александрі Кіршнер це допомагає у її роботі викладачки зі співу у Штутгарті.

Для неї різні звуки мають власні кольори. Високий голос часто жовтий. Глибокі голоси - радше темноблакитні. Коли хтось співає, Кіршнер бачить, як звуки у вигляді пласких бульбашок заповнюють увесь простір. Якщо хтось видає фальшиву ноту, вона це також бачить - бульбашка стає сірою, розмитою і вибивається з ряду.

Коли в людини вже виникла якась форма синестезії, є висока ймовірність розвинути й інші зв'язки між органами чуття. Александра Кіршнер бачить у кольорі не тільки звуки, але і дотики. Якщо вона ненадовго стисне руку, мозок ніби кольоровими олівцями намалює в її голові рожево-світлоблакитний еліпс.

З іншого боку, кольори також можуть викликати смакові відчуття. Коли Александра Кіршнер бачить світлорожевий светр, у роті вона відчуває смак полуничного морозива.

Синестезія працює не лише в одному напрямку, коли люди з цією особливістю бачать колір музики. Музикантка Катя Крюґер (Katja Krüger), навпаки, автоматично чує певні звуки, коли бачить відповідні кольори. Вона почала це відчувати, як і майже усі синестети, ще в дитинстві - до того, як вона почала грати на музичному інструменті.

Для прикладу, коли Катя Крюґер бачить червону повітряну кульку, то тоді вона чує ноту "ля" гобою.

Одного разу вона навіть розписала статую Нефертіті по нотах. Якщо вона розглядатиме голову Ніфертіті знизу до верху, Катя зможе записати побачене по нотах. Так вона написала цілий музичний твір.

У деяких людей, як наприклад у Мартіна Шмідерера, розвинулося одразу декілька форм синестезії. Іноді це може бути справді красиво. Науковець та філософ добре пам'ятає текстові уривки завдяки власним кольоровим та звуковим кодам. Попри свою 21 форму синестезії, він не відчуває перевантаження органів чуття. Він може зосередитися на багатьох відчуттях та водночас може їх послаблювати та фільтрувати.

Його органи чуття ніби передають сингали на екрани моніторів, які накладаються один на одного. Навіть звичайну букву "к" він сприймає наступним чином: сама буква для нього чорнозелена та завжди в тривимірному зображенні. Коли він читає, "к" нагадує смак, ніби під час візиту до стоматолога. Коли він вимовляє "к", виникає звук, зафарбований у світлозелений колір.

Синестезія - це не хвороба, а просто інакше сприйняття реальності. Більшості таких людей подобається їхні додаткові особливі відчуття. Однак вони так само можуть перенести їх на задній план. Александра Кіршнер та Мартін Шмідерер розповідають, наприклад, що вони обоє не люблять вдягати колючі светри, тому що це відчуття викликає неприємний колір.

Синестезія - це не витвір уяви. МРТ фіксує одночасну активність різних ділянок мозку (на зображенні - ліворуч). Схильність до синестезії також закладена на генетичному рівні. Синестети часто мають родичів з такою особливістю. Багато людей із синестезією не здогадуються про неї, оскільки таке світосприйняття для них є нормальним. Синестезія трапляється однаково часто серед жінок та чоловіків.

Зафіксовано понад 80 різних форм синестезії. Спільним для них є те, що вони виникають несподівано та не є свідомим витвором уяви. Для синестетів один сигнал органів чуття завжди пов'язується з іншим. До відомих людей із синестезією належать музиканти Леді Гага (на фото) та Фарелл Вільямс, а також художник Василь Кандинський та філософ Людвіґ Віттґенштейн.

Запаморочення, ейфорія, підвищення артеріального тиску. Діагноз приземлений і романтичний водночас: ви закохалися! А це значить, що ваш організм активно виробляє ендорфіни, які зумовлюють відчуття щастя. Однак і в менш приємних ситуаціях, наприклад, під час нещасних випадків, активізуються ці гормони. Завдяки їхній дії важко травмовані люди часто певний час ще не відчувають болю.

Якби не статевий гормон тестостерон, не було б у чоловіків такої модної нині бороди. У жінок же вирішальну роль відграє естроген, який регулює, зокрема, менструальний цикл. Обидва статеві гормони відповідають за формування типових статевих ознак на стадії ембріона. Однак є у них і інші завдання: вони безпосередньо впливають на наші сексуальні потяги та здатність розмножуватися.

Рости та дорослішати дітям допомагає гормон соматотропін. Завдяки йому організм синтезує більше білків, переробляє більше жирів та прискорює ріст хрящової тканини та кісток. Діти, в яких забагато соматотропіну, можуть вирости у справжніх велетнів. Виробляється гормон росту в гіпофізі – залозі внутрішньої секреції в головному мозку.

За регуляцію вмісту цукру в крові відповідає гормон інсулін. Він стимулює клітини м'язів засвоювати глюкозу, таким чином знижуючи її концентрацію в крові. У людей, хворих на діабет, бракує інсуліну, тому цукор залишається в крові, а це може мати фатальні наслідки. Тож діабетикам доводиться регулярно робити собі ін’єкції інсуліну.

Мелатонін регулює наш добовий ритм. Виробляється цей нейрогормон з настанням темряви. Він дає нам відчуття втоми та сигналізує організму: час готуватися до сну. Світло натомість гальмує синтез мелатоніну. 2010 року Європейське відомство з безпеки продуктів харчування ухвалило, що мелатонін у вигляді харчової добавки допомагає подолати "джетлег" після тривалих перельотів.

Кортизол - важливий гормон стресу. Виробляється він організмом уночі, а використовується - вдень. Кортизол впливає на обмін речовин, психіку і тісно пов'язаний з імунною системою. Крім того він має протизапальну дію та є дієвим медикаментом. Багато хто закидає кортизолу такі побічні ефекти, як запухле обличчя та тонка шкіра. Однак медики такі упередження не підтверджують.

Адреналіновий "шок" під час банджі-джампінгу - гарантований. Адже наш організм виділяє цей гормон, наприклад, коли ми страшенно налякані, таким чином отримуючи доступ до захищених енергетичних запасів. У сиву давнину це було важливо, щоб втекти від небезпеки чи боротися з противником. Артеріальний тиск підвищується, серцебиття частішає. Усе тіло - напоготові.

Займатися спортом чи їсти шоколад - це дві можливості підвищити концентрацію серотоніну в крові. Разом з допаміном серотонін претендує на звання "гормону щастя". Він відіграє важливу роль для нашого настрою. Якщо серотоніну бракує, ми депресуємо. Тож для кращого настрою варто активно порухатися чи з'їсти шматочок шоколаду. Для заспокоєння сумління, напевно, краще зробити і те, й інше.