Функції німецької внутрішньої розвідки - Федерального відомства з охорони Конституції - чітко прописані у відповідному законі. Зокрема, спецслужба має збирати і обробляти інформацію про різного роду діяльність, яка, згідно з законом, становить загрозу для держави, її окремих елементів чи суспільства в цілому. Приміром, якщо ці дії спрямовані проти існування всієї держави чи окремих федеральних земель, а також вільного і демократичного суспільного устрою. Або ж коли йдеться про розвідувальну діяльність на користь іншої держави. Чи коли за допомогою насильства чи підготовки до нього під загрозу ставлять зовнішньополітичні справи Німеччини. Належать до цього переліку і дії, які спрямовані проти ідеї порозуміння між народами, зокрема мирного співіснування різних народів.

Шляхів, якими цю інформацію може збирати спецслужба, передбачено два: з відкритих джерел - газет, листівок, програм, закликів чи публічних заходів. А також за допомогою розвідувальних методів - роботи завербованих агентів-членів організацій, за якими стежить спецслужба, таємного стеження, або ж, якщо дозволяє суд, прослуховування телефонів та аналізу іншого роду електронної комунікації.

З точки зору німецького уряду, підстав для того, аби розвідка стежила за всією праворадикальною партією "Альтернатива для Німеччини" (АдН), на даний момент немає. Такою була позиція Берліна ще до насильницьких протестів праворадикалів у Хемніці позаминулих вихідних, такою ж вона залишається і після них. Після убивства німця, в скоєнні якого підозрюють сирійця та іракця, у місті тривають акції, що мають расистські мотиви та спрямовані, зокрема, проти іноземців та біженців.

Стеження за молодіжкою АдН в окремих регіонах Німеччини

Під час цих акцій межі між партією АдН та відверто ксенофобським рухом Pegida ("Патріотичні європейці проти ісламізації Заходу. - Ред.) стають дедалі розмитішими. Нещодавно очільник земельного осередку АдН в Тюрингії Бйорн Геке (Björn Höcke) долучився до "протестної ходи" цього руху. Для багатьох політиків у Німеччині подібних інцидентів достатньо, аби спецслужби взялися за партію, яка 2017 року вперше потрапила до Бундестагу, здобувши понад 12 відсотків голосів виборців. Віце-спікер Бундестагу Томас Опперманн (Thomas Oppermann) із Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН), що входить у правлячу коаліцію, вважає, що участь політиків із АдН у подібних заходах доводить "співпрацю АдН із неонацистами".

На рівні окремих федеральних земель влада вже взялася за справу. Віднедавна спецслужби Бремена та Нижньої Саксонії стежать за молодіжною організацією АдН - "Молодою Альтернативою". За словами глави МВС Нижньої Саксонії Бориса Пісторіуса (Boris Pistorius), у випадку з молодіжкою праворадикалів ідеться про організацію, що є ворожою до Конституції ФРН. Утім, рішення почати стеження розвідки за нею, за його словами, не пов'язане з подіями в Хемніці.

Примітно, що у звіті Федерального відомства з охорони Конституції за 2017 рік АдН прямо не згадується взагалі, й це попри її очевидні зв'язки з різноманітними організаціями правого спектра, про які було відомо ще задовго до подій у Хемніці. Приміром, у документі партію згадують не як суб'єкт, а як об'єкт, проти якого були спрямована діяльність лівих екстремістів Німеччини. Зокрема, йшлося про заклик до "боротьби" з правими екстремістами і ставку на "мобілізацію проти АдН", яку робив рух антифашистів перед виборами до Бундестагу 2017 року.

Чому спецслужби ФРН досі стежать за деким із Лівих

Наразі всі спроби відповісти на питання, чи потраплять окремі політики чи партійні організації АдН під приціл німецьких спецслужб, є цілковитою спекуляцією. Натомість ситуація із представниками Лівої партії, яка частково сягає корінням у правлячу еліту тоталітарної НДР, виглядає більш зрозуміло. "Відверто екстремістські структури" цієї партії є предметом стеження розвідки вже багато років. До них належать, на думку спецслужб, такі організації, як "Марксистський форум", "Ліві-антикапіталісти" та "Комуністична платформа". Однією з ключових осіб "Марксистського форуму" тривалий час була нинішня голова фракції Лівої партії в Бундестазі Сара Ваґенкнехт (Sarah Wagenknecht).

У минулому Федеральне відомство з охорони Конституції Німеччини стежило за багатьма нині впливовими політиками Лівої партії. Серед них попередник Ваґенкнехт Ґреґор Ґізі (Gregor Gysi), нинішні віце-спікерка Бундестагу Петра Пау (Petra Pau) та прем'єр-міністр Тюрингії Бодо Рамело (Bodo Ramelow). Чи була зрештою зібрана якась інформація про них і, якщо так, яка саме, розвідка повідомляти не стала. Через це Рамело вирішив піти до суду і таки довів у Федеральному конституційному суді Німеччині відсутність у спецслужби підстав для стеження за ним, тож розвідці було заборонено його вести.

Правоекстремістська НДПН під прицілом розвідки

Зі спектра правих екстремістів спецслужби ФРН на даний момент стежать, зокрема, за Націонал-демократичною партією Німеччини (НДПН). Ця партія є класичним представником правоекстремістського табору у новітній історії ФРН та свого часу навіть була представлена в деяких земельних парламентах країни. Крім того, розвідка стежить за організаціями "Праві" та "Третій шлях".

Двічі Конституційний суд Німеччини розглядав питання про заборону НДПН, і в обох випадках було ухвалено рішення проти, що чітко продемонструвало межі можливостей розвідки і правової держави. Аргументами, що стали вирішальними для рішень суду, була в одному випадку наявність великого числа агентів у лавах партії, в іншому - її політичне значення, яке зійшло нанівець після того, як вона вже не була представлена в жодному земельному парламенті Німеччини.