У Берліні чекають приїзду Юлії Тимошенко. За даними джерел DW у столичних медичних колах, у спеціальному центрі клініки Charité в берлінському районі Теґель, де лікують в тому числі і відомих пацієнтів, вже готують палату для колишньої глави уряду України. Деякі закордонні ЗМІ вже навіть називають точну дату.

Так, польська Gazeta Wyborcza в своєму онлайн-виданні писала, що до Берліна Тимошенко приїде 15 вересня. Менш конкретним був колишній президент Польщі Александр Квасьнєвський, який виконує нині роль спецпредставника Європарламенту щодо України. В ефірі Polskie Radio він казав про те, що "Тимошенко зможе поїхати на лікування за кордон до кінця вересня".

Часу не так вже й багато

Джерела DW конкретних термінів теж не називають. Однак час підтискає. Наприкінці листопада у Вільнюсі відбудеться саміт ЄС та країн, що входять до програми "Східного партнерства". На цій зустрічі будуть парафовані угоди про асоціацію з ЄС та Вірменією, Грузією та Молдовою. З Україною ж планується підписання такої угоди, а також угоди про створення зони вільної торгівлі.

У Німеччині та Європейському Союзі не приховують, що умовою підписання цих документів є вирішення проблеми Тимошенко. Її засудження розглядають у Берліні та інших європейських столицях як приклад вибірковості українського правосуддя, що суперечить умовам асоціації з ЄС. Для Німеччини, зокрема, справа Тимошенко має особливе символічне значення, казав, відповідаючи на запитання DW, міністр закордонних справ ФРН Ґідо Вестервелле. Він назвав однією з умов підписання Угоди про асоціацію "усунення враження про вибірковість українського правосуддя".

Ще більш відверті німецькі дипломати рангом нижче. Керівник 205-го реферату (Росія, Україна, Білорусія, Молдова, СНД, відносини з країнами Східної Європи) у міністерстві закордонних справ ФРН Манфред Гутерер, наприклад, позитивно оцінює факт звільнення з в'язниці колишнього міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка. "Але повинні послідувати подальші кроки",- заявив він, виступаючи у понеділок, 2 вересня, в Берліні на конференції, присвяченій перспективам підписання Угоди про асоціацію між ЄС та Україною.

Гутерер казав про погіршення здоров'я Тимошенко, нагадав про пропозицію уряду Німеччини прийняти її на лікування та заявив, що, на його думку, "вирішення цієї проблеми буде знайдено незадовго до саміту в Вільнюсі".

Тимошенко - камінь спотикання

А ось керівник політичного відділу берлінського представництва комісії ЄС Марценна Ґуц-Феттер квапить. У жовтні відбудеться зустріч міністрів закордонних справ ЄС, на якій буде обговорюватись українська тема, і, заявила Ґуц-Феттер, "наскільки я знаю, є очікування, що доти проблему буде вирішено". Якщо ж Тимошенко відпустять лише у ніч напередодні саміту в Вільнюсі, додала вона, то "виникнуть труднощі".

Сама ж справа Тимошенко, за її словами, "відіграє центральну роль". Причому не лише через велике символічне значення. "Якщо ви подивитесь, що написано у преамбулі Угоди про асоціацію, то це дуже урочистий, важливий та серйозний вотум на користь демократичних норм і правової держави",- заявила Ґуц-Феттер. – І, звичайно, неприпустимо підписувати такий документ тоді, коли у в'язниці перебуває людина, яка, з точки зору ЄС, опинилась там з політичних мотивів."

Офіційні діячі з Києва визнають, що справа Тимошенко стала каменем спотикання у відносинах України з ЄС. Український міністр закордонних справ в інтерв'ю DW назвав цю проблему "ледве не єдиним питанням, яке затьмарює відносини України та Європейського Союзу". Але Україна, продовжив він, це, мовляв, правова держава, і політичного вирішення цієї проблеми немає. "Тимошенко,- заявив він, - не може бути звільнена лише за політичною волею когось в Україні. Ніхто не має повноважень взяти й відпустити засудженого". Тож відпустити Тимошенко на лікування до Німеччини, не вирішуючи юридичний бік справи, за його словами, неможливо.

Як Києву зберегти обличчя?

Колишній міністр закордонних справ України, голова парламентського комітету з питань європейської інтеграції та один з лідерів об'єднання "Батьківщина" Борис Тарасюк з іронією сприймає таку аргументацію та називає її "політичною демагогією". Якби українська влада хотіла вирішити проблему, зберігши обличчя, то погодилася б із пропозицією опозиції та скасувала б статті 364 та 365 Кримінального кодексу, за яким було засуджено Юлію Тимошенко, заявив він на конференції у Берліні, відповідаючи на запитання кореспондента DW.

Є, за його словами, й інші можливості, наприклад, виконати рішення Європейського суду з прав людини про незаконність арешту Тимошенко, яке набуло чинності 30 липня. "Якби була політична воля, - заявив Тарасюк, - то її можна було б відпустити і на лікування". Колишній міністр вказав у цьому зв'язку на українську конституцію та закони про охорону здоров'я, які допускають лікування будь-якої особи, якщо немає обмежень у вироку суду. "А таких обмежень стосовно Тимошенко не існує",- нагадав він.

Є, нарешті, варіант помилування, який використали, за словами Тарасюка, в історії з Луценком. "Конституція наділяє президента усіма повноваженнями проводити помилування,- заявив Борис Тарасюк, - причому умови такого помилування визначаються самим президентом."