Марія Мороз, голова штабу кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської, розповіла в інтерв'ю DW, коли і на яких умовах вони повернуться з Литви в Білорусь.
Світлана Тихановська на пресконференції 10 серпня у МінськуФото: Reuters/V. Fedosenko
Реклама
"Ми плануємо повернутися, ми дуже цього хочемо, і чим швидше це відбудеться, тим краще", - відповіла Марія Мороз на запитання кореспондента DW про те, коли вона та кандидатка в президенти Світлана Тихановська мають намір повернутися з вимушеної еміграції в Литві у Білорусь. "Але це відбудеться тоді, коли не буде загроз для наших родин", - додала голова штабу Тихановської.
Переїзд до Литви був несподіваним
За словами Марії Мороз, ані вона сама, ані Тихановська не збиралися емігрувати з Білорусі. "Переїзд до Литви був несподіваним і незапланованим", - каже співрозмовниця DW. Утім, хто його організував та здійснив, вона поки тримає у таємниці. Зазначає лише, що "ані я, ані вона не хотіли їхати з Білорусі, ми хочемо повернутися на батьківщину, до своїх близьких".
Після прибуття до Вільнюса обидві жінки та їхні діти опинилися в умовах карантину, в якому вони перебуватимуть два тижні, - до 25 серпня. Живуть вони разом, в одній квартирі, продукти замовляють через інтернет.
"Умови приблизно такі ж, як у Мінську, - розповідає Мороз. - Звичайна квартира, є дах над головою та харчування. Влада Литви ставиться до нас з розумінням". Мороз почувається добре, "цілком у строю", Тихановській - гірше, "емоційно їй дуже важко", однак обидві продовжують працювати.
Потрібна допомога ЄС в організації діалогу з владою
Зокрема, ініційовано створення Координаційної ради для забезпечення трансферу влади, в який, за задумом Тихановської, мають увійти трудові колективи, партії, профспілки та інші організації громадянського суспільства. У перехідний період, за словами Мороз, ця тимчасова рада має забезпечити нормальну життєдіяльність держави. "Щоб не було хаосу та свавілля", - пояснила вона.
Штаб Тихановської розраховує при цьому на підтримку зарубіжних партнерів. "Ми звертаємося до міжнародного співтовариства, до європейських країн з проханням допомогти нам в організації діалогу з білоруською владою, - сказала Марія Мороз в інтерв'ю DW. - Якщо європейські країни зможуть нам допомогти в організації цього діалогу, ми були б дуже вдячні".
Як минув тиждень протестів у Білорусі
Після виборів президента 9 серпня Білорусь охопила хвиля масових протестів. Демонстранти не визнають офіційних результатів голосування та виступають проти президента Олександра Лукашенка.
Фото: picture-alliance/NurPhoto/B. Zawrzel
Громадська непокора
Після оголошення результатів виборів президента Білорусі в неділю, 9 серпня, за якими переміг чинний глава держави Олександр Лукашенко, тисячі білорусів у Мінську та інших містах країни вийшли на акції протесту, не визнаючи офіційних результатів голосування.Опозиція говорить про маніпуляції та обман виборців.
Фото: Reuters/V. Fedosenko
Опір режиму
Влада відправила на боротьбу з протестувальниками численні загони сил безпеки. Між демонстрантами та правоохоронцями відбулися сутички. В ході акцій протесту одна людина загинула, понад 250 постраждалих госпіталізовані. Крім того, стало відомо про смерть ще одного чоловіка, заарештованого за участь в акціях протесту, після перебування кілька годин в автозаку.
Фото: imago images/ITAR-TASS/V. Sharifulin
Головна суперниця Лукашенка
Уже наступного дня після виборів Світлана Тихановська подала до ЦВК скаргу, вимагаючи визнати недійсними офіційні результати голосування. Але через два дні після виборів вона її змусили залишити Білорусь. Тихановська виїхала до Литви.
Фото: Reuters/V. Fedosenko
Відчай протестувальників
Тим часом протести в Білорусі проти режиму Лукашенка не припиняються. Демонстранти час від часу намагаються вести діалог із правоохоронцями, утім, поки що загалом безрезультатно.
Фото: picture-alliance/AP
Аби нікого не вбили
Загиблі під час протестів - нове явище у новітній білоруській історії. Ця жінка тримає в руках плакат із написом: "Сьогодні в мене день народження. Я загадала, аби ніколо більше не вбили".
Фото: picture-alliance/AP Photo
Жіночий протест
Особливу роль у білоруських протестах відводять жінкам. Уже кілька днів поспіль у країні відбуваються так звані "ланцюги солідарності", основні учасниці яких жінки. Вони одягнені здебільшого в біле та несуть у руках квіти. Перший подібний ланцюг відбувся у Мінську, після чого акції перекинулися на інші міста країни.
Фото: Getty Images/AFP/S. Gapon
Майже сім тисяч затриманих
Загалом з 9 серпня затримано за участь у протестах близько 6,7 тисячі людей. Родичі багатьох із них довгий час не знали нічого про їхнє місцезнаходження. Водночас голова МВС Білорусі вибачився перед тими, хто "випадково" постраждав від дій сил безпеки під час протестів.
Фото: Reuters/V. Fedosenko
Знущання в ізоляторах
Лише в ніч на п'ятницю, 14 серпня, влада Білорусі почала звільняти затриманих учасників протесту. Ті, хто виходить з ізоляторів, розповідають, що в чотирьохмісних камерах тримали по кілька десятків людей, яким не давали ні воду, ні їжу. Затриманих били та з них знущались. Люди показують сліди побоїв та тілесних ушкоджень, їх фіксують волонтери.
Фото: picture-alliance/AP Photo
Солідарність за кордоном
У різних країнах Європи відбулися акції солідарності з протетсувальниками в Білорусі. Приміром, у Копенгагені, як на цьому фото. Учасник протесту тримає плакат із надписом англійською: "Ми - 97 відсотків, ми кажемо "ні" Лукашенкові".
Фото: picture-alliance/Ritzau Scanpix/E. Helms
Акції в Україні
У четвер, 13 серпня, відбулася акція солідарності з протестувальниками в Білорусі під посольством країни в Києві. Демонстранти підпалили димову шашку. На акцію зібралися приблизно три сотні людей. Організатором заходу виступила міжнародна правозахисна організація Amnesty International.
