Сезон відпусток у розпалі. Золота пора не лише для туроператорів, але й авіаперевізників. Утім, більшість українців не можуть дозволити собі подорожі літаками через їхню дорожнечу. На сайті онлайн-бронювання авіаквитків з аеропорту "Бориспіль" видно, що найдешевший квиток з Києва до Сімфереполя коштує щонайменше 1300 гривень, найдорожчий - понад 5 тисяч гривень. Це при тому, що, за даними держкомстату, середня зарплатня в Україні у квітні цього року становила 3233 гривень. Для порівняння: авіаквиток з Кельна до Берліна можна купити вже від 33 євро.

"Ціни на авіаквитки з аеропортів сусідніх з Україною країн є нижчими, ніж із київського, хоча дохід на душу населення в тих країнах набагато вищий за український", - констатує генеральний менеджер Turkish Airlines в Україні Хакан Їлмаз. Він переконаний, що держоргани, які координують авіаперевезення в Україні, повинні зважати на це і координувати цінову політику на авіаквитки разом з перевізниками.

Ціни знизить "відкрите небо"?

На думку турецького авіаперевізника, змінити ситуацію може підписання Україною угоди з ЄС про Спільний авіаційний простір - так зване "відкрите небо". Принцип "відкритого неба", зокрема, передбачає зняття обмежень за кількістю маршрутів та авіакомпаній на рейсах між країнами. Також "відкрите небо" робить доступ на ринки країн, що долучилися до нього, більш простим і уніфікованим. З досвіду європейських партнерів, це збільшує конкуренцію й знижує ціни.

В Україні про це говорять, починаючи ще з 2007 року. Урядовці  провели кілька раундів переговорів, але справа так і не зрушила з місця. Зокрема і через потужне лобі українських авіакампаній. За словами експерта Центру транспортних стратегій Максима Арсланова, українські авіаперевізники бояться втратити своїх пасажирів через потужну конкуренцію зі світовими авіакомпаніями, оскільки в Україні - "специфічні умови ведення авіабізнесу".

У Європі аеропорти надають перевізникам суттєві знижки на аеропортові збори, аби лиш авіакомпанії забезпечували "безперебійний потік пасажирів", наголосив Арсланов в інтерв’ю Deutsche Welle. "Європейські аеропорти в основному заробляють на оренді приміщень: чим більше пасажирів відвідує аеропорт, тим більші у нього доходи. В Україні все навпаки: аеропорти заробляють на портових зборах, які платять авіакомпанії", - каже експерт.

За його словами, український уряд жорстко регулює аеропортові збори, й аеропорти не мають можливості надавати перевізникам знижки. Крім цього ринок авіапалива в Україні монополізований, а пальне - це левова частка витрат авіакомпаній, наголошує експерт. Тож, і портові збори, і вартість пального авіаперевізники закладають у квитки, і за все зрештою змушені платити пасажири.

Все для людей?

Тим часом в аеропортах запевняють, що дбають насамперед про пасажирів. Мовляв, гроші від зборів ідуть на реконструкцію аеровокзалів та прилеглої до них інфраструктури. Наприклад, аеропорт "Бориспіль" планує й далі розбудовувати летовище. На зведення нового терміналу D тут уже витратили майже 5 мільярдів гривень, але це - не межа. "Нині біля нового терміналу немає паркінгу, автобусної зупинки, не збудований "повітряний експрес". Ми розраховуємо, що вся інфраструктура буде готова до 2015 року", - пояснив генеральний директор аеропорту "Бориспіль" Антон Волов, виступаючи на засіданні Німецького економічного клубу.

Тим часом нещодавно Рахункова палата України під час аудиту встановила, що фактична завантаженість реконструйованого аеропорту "Львів" становить лише 8 відсотків від проектної. Те ж закидали й керівництву аеропорту "Бориспіль" через новозбудований термінал D, який практично простоював, допоки свої рейси туди не перевів один з найбільших українських перевізників "Міжнародні авіалінії України".

Чергові проекти модернізації аеропортів знову ляжуть на плечі українських платників податків. Але чи потрібна вся ця інфраструктура українцям, коли скористатися нею може далеко не кожен, - питання, як виглядає, риторичне. Тим часом у чиновників пояснення одне: "Це престиж держави".