Пальміра впала. Чому і хто винен? Росіяни! Принаймні так стверджує французький міністр закордонних справ Жан-Марк Еро. На його переконання, Москва тільки вдає ніби бореться з терористами. Насправді ж росіяни рятують шкуру президента Асада.

Маячня, - відповідають росіяни. На їхню думку, у всьому винні американці. Саме вони припинили свої бої довкола твердині ісламістів - Ракки і таким чином уможливили бойовикам "Ісламської держави" вільний вихід з іракського Мосула, стверджує Ігор Конашенков, речник російського міністерства оборони.

Близько чотирьох тисяч бойовиків "Ісламської держави", так багато як ніколи, дійшли до Пальміри. Армія Асада допомагає жителям, рятує їх, ідеться у щоденних повідомленнях російських військових.

Перша жерва війни - правда

Хто правий? Цього ніколи не дізнатися. На війні правда є ще більшою рідкістю, ніж під час миру. Фактом залишається те, що падіння Пальміри шкодить іміджу росіян, які подають себе "рятівниками світу". Рятівниками від терору. Падіння Пальміри робить виступи росіян - такі як зіркового диригента Валерія Георгієва та симфонічного оркестру Маріїнського театру на античних руїнах після "звільнення" від ІД у травні цього року - просто сміховинними. А державний орден "за порозуміння між народами", що йому у підсумку вручили, - фарсом.

Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров намагається применшити значення того, що сталося: напад на Пальміру, за його словами, є спробою ісламістів відволікти всі сили сирійської армії від Алеппо. Але саме зараз Алеппо впало, перейшовши в інші руки, - у руки диктатора Асада. Чи не вживати більше слово "диктатор"? Він же знову сильний. Могутній - як вже давно не було. Завдяки Росії та її бомбам. Сирія без Асада - як довго буде і як довго може Захід ще цього вимагати? Запитання експертів стають дедалі настирливішими. І на Заході також.

Так - росіяни демонструють силу. У Пальмірі чи деінде у Сирії. Не зважаючи на втрати. Не зважаючи на загибель цивільних. Не зважаючи на людські страждання. В Алеппо це, мабуть, найбрутальніше. Перемога урядових військ там є також і перемогою російської армії. Військова міць Москви з усією її силою повернулася. На Середній і Близький Схід.

Самі лише бомбардування нічого не дають

Але цей успіх є ризикованим. Зокрема, і для самих росіян. Наскільки ризикованим - засвідчує Пальміра. Навіть 64 атаки російської авіації упродовж лише однієї ночі два дні тому змогли там лише трохи змінити ситуацію на користь військ Асада. Пальміру було не втримати. Пальміра впала. Як місто з пам'ятками з переліку світової культурної спадщини ЮНЕСКО, як місто, як символ. Символ безглуздості російського бомбардування. Символ безпорадності чужої військової міці у цій дуже складній війні.

Перехід Пальміри у руки терористів показує, що "точкова" перемога у Сирії не мусить бути перемогою на тривалий час. Війна проти терору - це тривала боротьба, що не може обмежуватися лише російськими чи сирійськими бомбардуваннями з повітря. У Пальмірі, в Алеппо чи будь-де. Не кажучи вже про тисячі жертв цього насильства і про закиди світової громадськості на адресу Росії у здійсненні воєнних злочинів у чужій країні.