Причини короткого візиту Обами до Таллінна перед самітом НАТО в Уельсі визначити неважко. Одна з найнагальніших - українська криза, яка зі зрозумілих причин нині непокоїть і балтійських членів НАТО. Естонія у цьому випадку хвилюється особливо - не лише через спільний кордон з Росією, але й через проживаня на її території великої російськомовної меншини.

До цього додається і той факт, що Естонія, з точки зору Вашингтона, може бути гарним взірцем для більшості інших європейських членів НАТО. Адже вона, так само, як Греція та Великобританія, є однією з небагатьох держав, які виділяють на оборонний сектор рекомендовані 2 відсотки від свого ВВП. Зрештою, Естонія під керівництвом Тоомаса Гендрика Ільвеса показала себе як надійний партнер США, передусім у питаннях кібер-безпеки.

З огляду на це, першочерговою метою Обами було заспокоїти нерви естонцям, а також жителям інших балтійських країн. З огляду на дедалі агресивніші дії Росії, президент США вчергове запевнив східноєвропейських партнерів НАТО, що Вашингтон стоятиме на їхньому боці.

До речі, не лише естонці сподівались, що Обама вкотре згадає про статтю 5 Північноатлантичного договору, згідно з якою напад на одного зі членів НАТО означає напад на весь Альянс, що вимагає спільної відповіді.

Певною мірою Обама виправдав сподівання східних європейців, та ще й використовуючи при цьому переконливу риторику: "Незламною, непорушною та вічною" він назвав обіцянку Вашингтона щодо безпеки для естонців. "Один раз ви уже втратили незалежність. З НАТО з вами цього ніколи більше не станеться", - наголосив він.

Різні сигнали

Якщо ж і є той, хто знає, що дії важать більше, ніж слова, то це як раз східні члени НАТО. Вони вимагали від Північноатлантичного альянсу видимої реакції на змінену ситуацію з безпекою в сусідньому регіоні. І вони її отримали - так би мовити. Обама погодився на перебування додаткових сил військової авіації США у Східній Європі. Окрім того, він пообіцяв чинити тиск на НАТО з тим, щоб його з'єднання якомога довше перебували в регіоні та одночасно розбудовували сили швидкого реагування. Утім, Обама утримався від однозначної відповіді на вимоги щодо створення в регіоні постійних опорних баз Альянсу та розриву основоположного акту Росія-НАТО.

Свою першу цільову аудиторію - східних членів НАТО - Обама зміг легко вразити поступкою Вашингтона у разі потреби дати відповідь Росії. Складніше йому було відправити те ж саме послання другій цільовій аудиторії - Кремлю. Обама спробував використати батіг і пряник: попередив Росію про те, що її агресивні дії в Україні контрапродуктивні, але водночас наголосив, що Захід вітатиме сильну Росію, якщо та відступить з України. Він зважував висловлювання у бік Москви та уникав запальної риторики - і тим самим не забезпечив того бунту, на який сподівались лідери східних держав.

Стиль Меркель вустами Обами

Третя аудиторія, яка уважно прислухалась до слів Обами, це американські політики-консерватори на кшталт Джона МакКейна. Вони давно закидають президентові зволікання у питанні української кризи та недостатню рішучість у протистонні Путіну. Громадськість Сполучених Штатів, утім, не розділяє подібної думки. Вона не бачить у російсько-українському конфлікті великої загрози для своєї країни. Згідно з актуальним опитуванням американці розцінюють як більш загрозливі, передусім, ісламістський терор та атомну програму Ірану. Через це пряма конфронтація з Росією або більш активна участь США у східноєвропейському регіоні - не варіант.

Американських, а також інших слухачів талліннський візит Обами запевнив, у першу чергу, в тому, що Вашингтон і досі має вагу в світі, у бік Москви лунають жорсткі слова, але при цьому не надаються суттєві військові обіцянки, які б могли втягнути США ще в один, як каже Обама, "регіональний конфлікт". Іншими словами: Обама не захотів ризикувати. З німецької перспективи, слова Обами, за винятком кількох мелодраматичних цитат, могли б так само бути сказані канцлеркою Німеччини Анґелою Меркель.

Численні критики Обами тепер, безсумнівно, назвуть його талліннські обіцянки мізерними та закинуть йому аж занадту обережність. Однак, з огляду на нестабільну ситуацію в Україні, глобальні виклики та тверезу оцінку настроїв у США, певно, це було саме те, що лікар прописав.