1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Безкінечний хаос у Молдові

Роберт Шварц
22 січня 2016 р.

Навіть після приведення до присяги нового молдавського уряду протести в Кишиневі продовжуються. Республіка Молдова на найкращому шляху до держави, що не відбулася, вважає Роберт Шварц.

Протести в МолдовіФото: DW/C. Grigorita

У молдавській столиці вирує й далі без упину, хоча країна вже отримала новий уряд. Проросійські партії та проєвропейська Громадянська платформа "Гідність і правда" простягнули одна одній руку, виступивши таким чином проти закулісних торгів, завдяки власне яким тільки й вдалось обрати нового прем'єр-міністра Павела Філіпа.

Приведення до присяги серед ночі

Запеклий ворог цього неприроднього протестного альянсу - суперечливий олігарх і закулісний махінатор Влад Плахотнюк, сильна персона - як перед, так і за лаштунками. Новий прем'єр є вихідцем з Демократичної партії, яка контролюється Плахотнюком, і змогла здобути більшість у парламенті лише завдяки перебіжчикам з Комуністичної партії та відступників з ліберального та ліберально-демократичного таборів. Те, що уряд був приведений до присяги цілком таємно вночі, далеко від громадськості і після запеклих сутичок у парламенті, звісно, породжує підозру, що олігарх і далі тримає державні установи під своїм контролем.

Роберт Шварц, керівник румунської редакції DW

Однак виникає велика підозра, що Москва - як це часто буває в регіоні - причетна до справи й цього разу. Не лише пошепки експерти в Молдові, але й у Євросоюзі говорять про українську модель, яка зараз і в Кишиневі знаходить застосування. Початковий успіх Молдови в Східному партнерстві з ЄС завжди був Росії більмом на оці. Заморожений конфлікт у сепаратистському модавському регіоні Придністров'я, російські війська, які досі там базуються, торговельне ембарго для Молдови після підписання нею Угоди про асоціацію з ЄС- це все належить до відомого інструментарію путінської регіональної політики. І, звісно, політичний вплив через кишенькові партії.

Сюди ж належить і дедалі сильніші погрожувальні жести убік східного флангу НАТО та ЄС. Дестабілізація Молдови мала б прямі наслідки передусім на партнера - сестринську Румунію. Поки що Бухарест реагує стримано на події в Кишиневі, але в разі загострення ситуації як Румунія, так і ЄС та НАТО повинні будуть зайняти чітку позицію.

Чому "Гідність і правда" хоче нових виборів?

Мета виправдовує засоби - чуємо ми зараз від представників Громадянської платформи "Гідність і правда". Але те, що вони пліч-о-пліч з проросійськими партіями хочуть добитися нових виборів, є незрозумілим й не полегшує справи. Згідно з опитуваннями, у разі дострокових виборів обидві проросійські партії - Партія соціалістів і "Наша партія" - здобули б чітку перемогу. Представники Громадянської платформи "Гідність і правда" не можуть цього не знати. Для них не було б місця в цій конфігурації - хіба що й тут вдалися б до закулісних торгів. Здається, у Молдові може трапитися все.

Так званий проєвропейський уряд Філіпа? Це вже шоста перестановка в кабінеті міністрів впродовж одного року. Розчарування прихильників ЄС в такого роду розколотій країні - колосальне. Проєвропейські партії, здається, й надалі зайняті лише собою і розподілом портфелей. Більшість населення Молдови хоче бачити новий політичний клас і справжню європейську перспективу. Але те, що вони отримали, - це слабкі державні інституції, а також продовження корупції, кумівство, політична та економічна нестабільність. Ідеальне підґрунтя для популістичних і екстремістських партій. І чіткий знак, що Респубілка Молдова - лише за крок від держави, що не відбулася.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW