Невеличкий на зріст, 80-річний чоловік був проти того, щоб я назвав його справжнє ім'я у своїй статті. Тож ми домовилися використовувати робоче ім'я - Сиґізмунд Зільберштайн. Він усе ще боявся, що хтось із Німеччини знайде його і вчинить напад через його приналежність до юдаїзму. У 1930-тих роках Зільберштайн утік від нацистів до Франції. Він почувався у безпеці лише у своїй маленькій квартирі у передмісті Парижа.

Мої зустрічі із нині покійним Зільберштайном мали місце у 1994 та 1995 роках. Однак певним є те, що Франція нині, 20 років потому, навряд чи змогла би стати для нього безпечним притулком. Антисемітизм поширюється, немов ракова пухлина, а суспільство настільки розколене, що знаходження простого вирішення цієї проблеми видається маловірогідним.

Слід усунути економічні проблеми

Тим часом чимало політиків визнають, що французький антисемітизм живиться не лише від кількох навіженців. Інші пояснення стали би просто окозамилюванням. Одне з нових досліджень французького соціологічного інституту IFOP недвозначно застерігає: 25 відсотків опитаних додержуються думки, що "євреї мають забагато влади у сфері фінансів та економіки". Крім того, прихильників таких ідей значно більше серед мусульман та симпатиків радикальних партій, насамперед, "Національного фронту".

Якщо у суспільстві наростає така ракова пухлина, політикам слід використати усі наявні у них важелі. Від освітніх закладів та ЗМІ до виділення коштів на проекти, які сприяли би розвиткові толерантності. Та найважливіше для Франції - це нарешті подолати економічні негаразди. Адже той факт, що широкі верстви суспільства не мають більше жодних економічних перспектив, і створює підґрунтя для поширення антисемітизму.

Братерство!

Таке підґрунтя створює найкращі можливості для розвитку й інших химерних поглядів. Тож зовсім не випадково найбільша у абсолютних числах кількість джихадистів із Євросоюзу походить саме із Франції. Спричинив усі ці суспільні проблеми вибухонебезпечний коктейль із різних складових, що заварювався протягом десятиліть. Невдале планування міст призвело до виникнення гетто для іммігрантів із Північної Африки, а хибна промислова політика - до занепаду французької економіки.

Та навіть попри потребу болючого самоаналізу французам треба дивитись уперед. Ціла Франція повинна надати нового значення гаслу "Свобода, рівність, братерство". Усім поміркованим партіям, профспілкам, величезній мережі громадських спілок, відомим особам, представникам різних релігій, у тому числі і мусульманам, слід пліч-о-пліч боротися із цим, інакше ракова пухлина антисемітизму продовжуватиме розростатися.