Швидкість, з якою український парламент у ніч на 29 грудня ухвалював зміни до податкового законодавства та бюджет на 2015 рік, поки не дала змоги ґрунтовно ознайомитись з головним фінансовим документом країни навіть фахівцям. Поспіх з затвердженням бюджету пов'язують з майбутніми переговорами Києва з Міжнародним валютним фондом про наступний транш фінансової допомоги для України. Як подейкують у кулуарах, саме позиція МФВ була визначальною під час ухвалення бюджету Верховною Радою.

Заявка на реформу

Пакет документів, за які парламент проголосував разом з бюджетом, - зміни до податкового законодавства. Кількість податків, зокрема, скоротили з 22 до 9, єдиний соціальний податок зменшено з 41 відсотка до 16,4 відсотків, зростуть податкові ставки на великі зарплати та рентна плата за використання надр, а з 1 лютого набирає чинності електронне адміністрування податку на додану вартість.

Уряд гордо називає зміни податковою реформою. Та це, радше, ще одна заявка на реформу. В Україні вже не вперше намагаються змінити податкову систему. І кожна така спроба закінчувалась посиленням податкового тиску на бізнес.

У 2010 році після ухвалення парламентом нового податкового кодексу підприємці вийшли на акції протестів у центрі Києва. Результат - президент частково ветував закон.

Дуже скоро стане зрозуміло, що одержать бізнес та виробництво у результаті ухвалених податкових змін, які ініціював уряд Арсенія Яценюка. Зазвичай, усе ховається в деталях, які народні обранці через поспіх могли обійти увагою. Та й система, що втілюватиме новації, - фіскальна і решта служб - залишається тією частиною державної машини, на яку найбільше нарікають платники податків. Підприємці сподівались на дерегуляцію, та її не провели. Людський фактор був і лишається головним у відносинах контролюючих органів та бізнесу. Що це означатиме в умовах тотальної корупції в країні, пояснювати не потрібно.

Бюджет заліз до громадян у кишені

Уряд не приховує: наповнювати бюджет 2015 року він має намір не лише за рахунок зростання підприємницької активності та сподіваного виходу економіки з тіні, а й за рахунок простих українців. Саме вони зі своєї кишені сплачуватимуть 10-відсотковий податок на імпорт, який запровадили на 100 товарних груп. Крім того, з нового року українці, які мають квартири більше 60 кв. метрів та будинки більше 120 кв. метрів, платитимуть податок до місцевих бюджетів. До 20 відсотків підвищено податок і на пасивний прибуток громадян (депозити).

Усе це - на тлі скорочення соціальних пільг, пенсій та зарплат деяким категоріям українців, у тому числі - державним службовцям. У 2015 році заплановано скорочення особового складу МВС на 20 тисяч осіб, а прокуратури на 5 тисяч.

Безперечно, реформа системи соціального забезпечення, яка досі існувала в Україні, вже давно назріла. Експерти в один голос давно стверджували: пільги, компенсації та дотації згубні для бюджету країни. Та замість комплексної реформи системи соцзабезпечення щоразу пропонують половинчасті заходи: скорочення тих чи інших пільг, зменшення зарплат, відміну компенсацій. Цим же шляхом пішла і команда Яценюка. Результат спрогнозуємо - соціальна напруга у суспільстві, невдоволення владою та акції протесту.

Відкладена деолігархізація

Головне питання до вже ухваленого бюджету-2015: затягнуть паски лише прості українці чи просто олігархи теж? Навряд чи. Так, парламент запровадив податок на пасивні прибутки, підвищив ренту та податок на руду, свердловини, видобуток корисних копалин etc. Але Верховна Рада відклала денонсацію угоди з головним офшором, з яким працює Україна, - з Кіпром.

Чинна угода узасаднює захист найбагатших прошарків населення та передбачає нульову ставку податку на будь-яке майно офшорних компаній. Сукупна сума втрат, за даними Арсенія Аценюка, - близько 6 мільярдів гривень щороку. А це - десята частина дефіциту держбюджету.

Від нового уряду чекали більш рішучих дій з деолігархізації економіки. Однак, вочевидь, боротися з тим, що є частиною нинішньої української влади (олігархи контролюють багатьох депутатів, вони мають вплив на формування уряду), не так вже й просто. Тож, деолігархіацію, на якій наполягав "Євромайдан", відклали. До наступного бюджету чи до наступного уряду?

Сергій Руденко, журналіст, телеведучий на українському каналі ТВі, автор книг про українських політиків