Україна просить Білорусь видати їй заарештованих росіян, яких в Мінську вважають "бойовиками ПВК Вагнера", а в Києві - бійцями на боці сепаратистів в Донбасі. Про наслідки можливої екстрадиції - Сергій Руденко.
Реклама
Володимир Зеленський попросив Олександра Лукашенка передати Україні заарештованих в Білорусі громадян Росії, яких білоруська влада і ЗМІ називають "бойовиками ПВК Вагнера". У Києві стверджують, що деякі із заарештованих воювали в Донбасі на боці сепаратистів. Президент України хоче притягнути їх до кримінальної відповідальності.
Лукашенко, за словами журналіста Дмитра Гордона, який 5 серпня взяв у нього інтерв'ю, може піти назустріч Зеленському. І не тільки для того, щоб насолити Москві. Білоруський лідер в президенті України, схоже, бачить ситуативного союзника в боротьбі з Володимиром Путіним. І Зеленський, мабуть, теж не проти зіграти в політичному дуеті з Лукашенком.
Український слід у Білорусі
Практично відразу ж після того як ЗМІ Білорусі повідомили про затримання в Мінську "33-х бойовиків ПВК Вагнера", з'явилася інформація, що 13 з них воювали на сході України. У тому числі - і в батальйоні російського письменника Захара Прилепіна, який сам це публічно підтвердив. Імена тих, хто воював, занесені до української бази "Миротворець", яка містить відомості про сепаратистів і їхніх спільників.
Служба безпеки України (СБУ) стверджує, що заарештовані в Мінську причетні до падіння ІЛ-76, збитого в аеропорту Луганська в 2014 році, а також були задіяні в штурмі аеропорту і боях за Дебальцеве. Загалом же українські спецслужби мають у своєму розпорядженні список із більш ніж 1500 прізвищ бійців ПВК Вагнера, які, на їхню думку, воювали на Донбасі.
Існує версія, що СБУ знала про заплановану поїздку "вагнерівців" до Мінська чи не тижнем раніше, про що і попередила білоруських колег. Українські спецслужби не виключали, що в разі провокацій у Білорусі у тих, хто буде в них задіяний, знайдуть паспорти громадян України. Що, в свою чергу, дало б привід Росії говорити про експорт Києвом війни в сусідню державу. Не дай бог у Білорусі станеться теракт чи щось подібне за участю українців з ОРДЛО, Київ опиниться у незручному становищі.
Нині СБУ і РНБО наполягають на екстрадиції з Білорусі заарештованих там "бойовиків ПВК Вагнера". Українські прокурори готують матеріали для судового процесу. Київ чекає рішення білоруської сторони. А точніше - Олександра Лукашенка, який заявив, що заарештовані "вагнерівці" в усьому зізналися. За його словами, їх направили в Білорусь і доручили чекати вказівок. Яких саме - здогадатися не важко.
Реклама
Чого хоче Лукашенко?
Зрозуміло, що перед президентськими виборами Лукашенко хоче виглядати непідконтрольним Москві лідером Білорусі. Сьогодні 33 заарештованих росіянина - ілюстрація того, як Кремль бореться з ним. Хоча, мабуть, Москва могла б знайти і більш витончені способи відсторонення Лукашенка від влади, з огляду на тісну співпрацю двох країн практично у всіх сферах життя. Якщо Путін в 2014 році зважився на анексію Криму і намагався створити на території незалежної України утворення під назвою "Новоросія", то що його може утримати від дружнього поглинання Білорусі?
Якщо Лукашенко таки видасть заарештованих Києву, це буде означати, що він йде на пряме загострення стосунків з Путіним. Адже одна справа - звинувачувати "вагнерівців" у підготовці масових заворушень у Білорусі, і зовсім інше - видати їх Україні, де їх звинувачують у скоєнні військових злочинів на Донбасі. Різниця суттєва. Це прекрасно розуміє і Путін, який ось уже шість років торочить, що "їх там немає" - тобто на сході України. А виявляється, що "вони там є".
Власне, у Лукашенка вибір невеликий - судити "вагнерівців" в Білорусі або ж частину з них екстрадувати в Україну. Третій варіант - віддати бійців Росії, схоже, навіть не розглядається. Передача заарештованих Києву, звичайно ж, зміцнить дружбу Лукашенка і Зеленського. Разом вони навіть можуть очолити антипутінську коаліцію на теренах СНД. А чому б і ні? Питання лише в тому, як довго вона протримається.
Що отримає Зеленський?
Для Зеленського ж екстрадиція "вагнерівців" з Білорусі - хороший привід позбутися іміджу проросійського політика. Опоненти президента закидають йому бажання бути зручним для Путіна. За останній рік під Офісом президента України неодноразово відбувалися акції протесту "Ні - капітуляції!". Їхні учасники попереджали Зеленського про те, що будь-які його дії, що послаблюють позиції України на переговорах з Росією, неминуче призведуть до масових вуличних дій.
Суд над "вагнерівцямі" в Києві може зміцнити позиції Зеленського як всередині країни, як і поза нею. Початок процесу, слід гадати, змусить Володимира Путіна по-іншому подивитися і на нинішнього українського президента, і на мінські домовленості. Якщо, звичайно, "вагнерівців", як це сталося з "беркутівцями", що розстрілювали в 2014 році Майдан, не обміняють на українців, які перебувають у в'язницях в Росії.
У будь-якому разі екстрадиція заарештованих з Білорусі - шанс для Володимира Зеленського показати, що він - справжній лідер держави, а не маріонетка в чужих руках. Продемонструвати, що для нього інтереси України - на першому місці, і довести, що закон в його країні - один для всіх.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.
Що треба знати про вибори президента Білорусі
Вибори президента Білорусі відбудуться 9 серпня. Про виборчу кампанію, яка вже принесла багато сюрпризів, - у фотогалереї DW.
Фото: picture-alliance/dpa/N. Fedosenko
П'ятірка кандидатів у президенти
За посаду президента Білорусі боротимуться п'ять осіб - стільки кандидатів зареєструвала ЦВК 14 липня після перевірки необхідних документів. Це дружина блогера-опозиціонера Сергія Тихановського Світлана, ексдепутатка Ганна Канопацька, лідер кампанії "Говори правду" Андрій Дмитрієв, голова партії "Білоруська соціал-демократична Громада" Сергій Черечень та чинний президент Олександр Лукашенко.
Фото: DW/P. Bykowski
Без Бабарика та Цепкала
Колишнього банкіра Віктора Бабарика, якого вважали одним з головних конкурентів Лукашенка, а також ексголову Парку високих технологій Валерія Цепкала не зареєстрували кандидатами в президенти. Голова ЦВК Лідія Єрмошина (на фото) зачитала листа з Комітету державного контролю, у якому стверджувалось, що Бабарико керував злочинним угрупованням, що відмивало гроші. Бабарико такі закиди спростовує.
Фото: DW/P.Bykowski
Протести і затримання
14 липня у всій країні відбулися несанкціоновані акції на підтримку Бабарика і Цепкала. Люди вийшли на вулиці Мінська, Пружан, Гомеля, Бреста, Солігорська, Бобруйська, Стовбців і Гродна. Під час розгону акцій міліціонери часто застосовували силу, били людей палицями й ногами. За даними центру "Весна", у білоруській столиці затримали 173 людей, у інших містах - ще кілька десятків осіб.
Фото: imago images/ITAR-TASS/N. Fedosenko
Підписи зібрали не всі
Спершу у президентських перегонах брали участь 15 осіб. Необхідні для висування у кандидати в президенти 100 тисяч підписів виборців зібрали групи шести претендентів. Ексголова Парку високих технологій Валерій Цепкало, за даними ЦВК, не зібрав потрібної кількості підписів. При цьому група Цепкала здала 160 тисяч підписів і має намір оскаржити відмову в реєстрації у суді.
Фото: picture-alliance/AP Photo/S. Grits
Особливості виборів-2020
Найбільший сюрприз цієї виборчої кампанії - участь у ній двох вихідців з номенклатури: вже згаданих Віктора Бабарика та Валерія Цепкала (на фото). Президент Олександр Лукашенко, що керує країною з 1994 року, балотується вже вшосте. Під час кампанії він неодноразово заявляв, що "країну ми їм не віддамо" - не уточнюючи, кому саме.
Фото: DW/P. Bykowskij
Вибори на тлі поширення коронавірусу
Серйозний відбиток на кампанію наклала пандемія COVID-19. Ставлення до неї у Лукашенка та його опонентів прямо протилежне. Глава держави неодноразово намагався применшити небезпеку пандемії, переконував, що найкраще від вірусу захищає горілка, баня й трактор, а на початку липня заявив, що вірус переможений. Його опоненти підкреслено дотримувались дистанції та носили маски.
Фото: picture-alliance/dpa/N. Fedosenko
Без соціології - "Психо3%"
Уперше вибори президента Білорусі відбуваються за відсутності інформації про електоральні рейтинги їхніх учасників. Деякі онлайн-ресурси провели нерепрезентативні опитування своїх відвідувачів. Лукашенко в них отримував близько 3%, сильно поступаючись і Бабарику, і Цепкалу. Влада опитування заборонила, а суперники президента зробили цифру 3% мемом.
Фото: Pawel Belous
Без статусної опозиції
Уперше за всю історію незалежної Білорусі традиційна опозиція не висунула свого представника на президентських виборах. Когорта партій і рухів намагалися шляхом праймеріз визначити так званого єдиного кандидата від демократичних сил. Ця процедура, у якій взяли участь п'ять претендентів, супроводжувалася скандалами, пов'язаними з голосуванням. А потім її зовсім скасували через пандемію.
Фото: DW/P. Bykowskij
Арешт та кримінальна справа Тихановського
З початку кампанії здійснюються прогнози, що влада діятиме на цих виборах за силовим сценарієм - максимального тиску на опонентів. 29 травня у Гродні під час протесту затримали відеоблогера Сергія Тихановського. Він хотів сам брати участь у виборах, але його групу ЦВК не зареєструвала - на відміну від групи його дружини Світлани. Після арешту щодо Тихановського порушили дві кримінальні справи.
Фото: picture-alliance/TASS/N. Fedosenko
Арешт та кримінальна справа Бабарика
18 червня затримали Віктора Бабарика та його сина Едуарда, голову виборчого штабу ексбанкіра. 19 червня пройшли акції солідарності з ними, близько 100 людей були затримані. 21 червня Віктору й Едуарду Бабарикам оголосили обвинувачення, конкретні статті КК не називали. Правозахисна організація Amnesty International визнала обох Бабариків та Сергія Тихановського в'язнями сумління.
Фото: picture-alliance/dpa/N. Fedosenko
Борсання Лукашенка
Президент Олександр Лукашенко заявив, що якщо він "поведеться демократично", то втратить країну та його "проклянуть". Кампанія Лукашенка, відзначають аналітики, сповнена протиріч. Він та його соратники звинувачують Росію у втручанні у вибори та говорять про "ляльководів з "Газпрому" й вище". Паралельно з такими заявами Лукашенко вже двічі зустрічався з Путіним.
Фото: picture-alliance/AP Photo/D. Lovetsky
Нові технології - Telegram і відеоблогери
Вибори-2020 дуже відрізняються від попередніх активним використанням цифрових технологій. Членів ініціативних груп набирали у мережі, там же домовлялися, де й коли можна поставити підпис за потенційного кандидата. Із зустрічей з ними, пікетів та акцій протесту проводилися прямі трансляції в YouTube, у Telegram розгорнулася справжня "війна" зливів, витоків, фейків та їхніх спростувань.
Фото: picture-alliance/dpa/A. Wong
Європа закликає дотримуватись закону
Вибори призначені на 9 серпня. Голова європейської дипломатії Жозеп Боррель закликав Мінськ припинити "травлю та переслідування" кандидатів від опозиції та дозволити їм реалізувати їхні громадянські та політичні права. Після відмови у реєстрації Бабарика та Цепкала Боррель заявив, що цей крок Мінська "обмежив можливість громадян країни виявити свою волю та підриває демократичність виборів".