Традиційні великі партії скорочують свою присутність в ЄП. "Зелені" та ліберали - у виграші. Власне, як і правопопулісти. Європарламент стає строкатішим, що ускладнить пошук компромісів, вважає Бернд Ріґерт.
Реклама
Доленосні вибори - так голосування за новий Європарламент представляли, перш за все, великі партії центристського політичного спектру - завершились. Три чверті виборців-європейців, як і раніше, проголосували за проєвропейські партії. Взяття влади у Європарламенті правопопулістами залишилось нереалізованою обіцянкою, в яку вірив, власне, сам лише ватажок правих противників нинішньої Європи італійський міністр внутрішніх справ Маттео Сальвіні. Ліберальна демократична модель ЄС на даний час дістала перемогу, хоча і з регіональними особливостями, які змушують замислитися.
У Франції правопопулісти вдруге поспіль на виборах до Європарламенту отримали найбільшу кількість голосів. В Італії тріумфує Сальвіні. В Угорщині правопопулісти уже давно є партією влади. У Польщі вони хоч і дещо втратили, але залишаються найпотужнішою політичною силою. З різних причин гірший результат, ніж очікувалось, продемонстрували праві противники ЄС у Німеччині, Австрії, Данії, Нідерландах та Іспанії. Загалом збільшення їхньої кількості у Європарламенті тримається все ще прийнятної межі. Те, що націоналістам не вдасться об'єднатись в одну фракцію, дозволить їм заважати роботі Європарламенту, але не блокувати її.
Вага зменшилась, але сила проєвропейців залишилась
Доленосними ці вибори стали для політиків, які виступають за захист клімату. Зелена хвиля накрила частини ЄС та надала "зеленим" неочікуваного зростання. Їхня фракція, найімовірніше, буде більшою, ніж правопопулістів - а це величезний успіх. Очевидно, що демонстрації на захист клімату та школярі, які страйкували на захист довкілля, змогли мобілізувати виборців віком до 30 років - однак лише в частині регіонів Західної Європи, перш за все в Німеччині, Франції, Люксембурзі та Фінляндії. У Східній та Південній Європі "зелені" та політика у стилі шведської активістки Грети Тунберг не відіграли жодної ролі.
Доля також сильно вдарила по традиціних центристських, так званих великих партіях. Обидва блоки - християнських демократів та соціал-демократів - втратили настільки багато підтримки, наскільки її з іншого боку здобули "зелені" та ліберали. Аби організувати більшість для підтримки важливих рішень у Європейському парламенті, тепер буде недостатньо домовленостей між великими партіями. Їм знадобляться голоси щонайменше лібералів і, можливо, також "зелених". І значення це матиме уже 28 травня під час саміту ЄС. У цей день глави держав та урядів обговорюватимуть найважливіші кадрові рішення. Звична формула - лідер найбільшої групи, а саме християнських демократів, стає очільником Єврокомісії - більше не діє. Тож поганий розклад для німецького лідера фракції Європейської народної партії Манфреда Вебера (Manfred Weber).
З німецької точки зору особливо непокоїть доля соціал-демократів. Вони втратили і вперше в Німеччині отримали в межах країни менше голосів, ніж "зелені". В Європі ж загалом простежується водночас протилежний тренд: в Іспанії, Італії та Нідерландах соціал-демократи здобули гарну підтримку, що вказує, що на європейському рівні фракція не постраждає більше, ніж християнські демкорати.
Список національних особливостей можна продовжувати. В Греції лівопопулістський уряд опинився у кризі. В Австрії перемогу здобув консервативний канцлер, хоча у Відні вирішуватиметься питання про довіру йому. У Польщі знову прокинулась громадянська опозиція.
Вінегрет національних особливостей
Доленосні вибори - питання вирішене. Їхній загальний результат зветься: далі за Європу, але з фрагментованим парламентом. Більше виборців, ніж очікувалось, зробили саме такий вибір. І хоча явка у 50 відсотків - не та, якою може гордитись демократія, але, як би там не було, вона найвища за більш ніж останні 20 років. Своїм зростанням вона завдячує мобілізації виборців у набйльших членах ЄС - Німеччині, Франції, Іспанії та Польщі. Навіть у Великобританії, де ці вибори через Brexit, взагалі-то, були зайвими, участь виборців не впала до нуля, а зросла. Виборці у Сплученому Королівстві ще раз хотіли дати вихід своєму розчаруванню та віддали напрочуд багато голосів проєвропейським лібералам.
ЄС залишатиметься таким, як і був: надзвичайно кольоровим, доволі непрогнозованим, таким, що повинен кувати компорміси. Це його доля.
Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.
Вибори до Європарламенту: як проголосували різні країни ЄС
Цьогорічні вибори до Європарламенту стали знаковими. Багато традиційних партій зазнали значних електоральних втрат. Утім, прориву популістів не відбулося. Як проголосували окремі країни ЄС - у фотодобірці DW.
Фото: picture alliance / Wiktor Dabkowski
Італія: праві популісти зміцнюють свої позиції
Правопопулістська "Ліга півночі" міністра внутрішніх справ Маттео Сальвіні перемогла в Італії, здобувши 34,3 відсотка. Це на 17 відсотків перевищує результат парламентських виборів 2018 року і взагалі найвищий результат за всю історію партії. Опозиційні соціал-демократи отримали 22,7 відсотка. Коаліційний партнер Ліги - "Рух п'яти зірок" - здобув майже 17 відсотків.
Фото: AFP/M. Medina
Німеччина: прорив Зелених
Найбільше голосів на виборах до Європарламенту в Німеччині отримав консервативний блок ХДС/ХСС із 28 відсотками - це на сім відсотків менше, ніж у 2014 році. Зелені зуміли отримати 20,7 відсотка, обійшовши соціал-демократів. Результат СДПН погіршився на 11 відсотків - до 15,6 відсотка. Правопопулістська "Альтернатива для Німеччини" здобула 10,6 відсотка - менше, ніж на виборах до Бундестагу-2017.
Фото: Getty Images/AFP/T. Schwarz
Франція: праві популісти Ле Пен перемогли партію Макрона
Правопопулістська партія "Національне зібрання" Марін Ле Пен здобула 23,3 відсотка, що дещо менше, ніж на виборах 2014 року. За нею йде "Республіка на марші" президента Еммануеля Макрона з 22,4 відсотка. На третьому місці - Зелені з 13,5 відсотками. До ЄП змогли пройти також "Республіканці", "Нескорена Франція" й соціалісти. Тож більшість мандатів від Франції матимуть проєвропейські сили.
У Великобританії перемогла новостворена Brexit Party Найджела Фараджа, набравши майже 32 відсотка. Другими йдуть проєвропейські Ліберальні демократи з близько 20 відсотками. За ними - опозиційні до нинішнього уряду лейбористи з 14 відсотками. Далі - Зелені з 12 відсотками. Консервативна партія набрала дев'ять відсотків, посівши п'яте місце. Таким чином консерватори отримають лише три місця в ЄП.
Фото: picture-alliance/ZUMA Press/R. Tang
Австрія: попереду партія канцлера Курца
В Австрії лідирує консервативна Австрійська народна партія канцлера Себастіана Курца (Sebastian Kurz), що здобуває 34,5 відсотка. На другому місці Соціал-демократична партія Австрії з результатом у 23,5 відсотка. Праві популісти з Австрійської партії свободи набрали майже 18 відсотків. За ними йдуть Зелені та "Нова Австрія - Ліберальний форум" з 14 й 8,7 відсотка відповідно.
Фото: picture-alliance/AP Photo/M. Gruber
Польща: партія Качинського - беззаперечний лідер
У Польщі перемогу здобула націонал-консервативна правляча партія "Право і справедливість", отримавши 45,56 відсотка голосів. Опозиційний альянс "Європейська коаліція" набрав 38,3 відсотка підтримки. На третьому місці - нещодавно створена ліволіберальна партія "Весна", що набирає 6,04 відсотка. Цього разу в Польщі зафіксовано рекордну явку для європейських виборів - 45,61 відсотка.
Фото: Reuters/K. Pempel
Іспанія: попереду соціалісти
Переможцем цьогорічних виборів до ЄП в Іспанії стала Іспанська соціалістична робітнича партія чинного прем'єр-міністра Педро Санчеса. Соціалісти здобувають 32,8 відсотка та матимуть 20 мандатів, це робить їх найсильнішою соціалістичною партією в Європарламенті. Консерватори з Народної партії, що до 2018 року була правлячою, здобули 20,1 відсотка, що менше ніж 2014 року.
Фото: Reuters/S. Vera
Нідерланди: впевнена перемога проєвропейських сил
Найбільше голосів у Нідерландах здобула соціал-демократична Партія праці на чолі з Франсом Тіммермансом - 19 відсотків. За нею йде так само проєвропейська ліберальна "Народна партія за свободу і демократію" прем'єр-міністра Марка Рютте. Загалом за проєвропейські центристські сили в Нідерландах проголосувало понад дві третини виборців. Праві популісти Герта Вілдерса не потраплять до Європарламенту.
Фото: picture-alliance/AA/D. Aydemir
Угорщина: абсолютна більшість - за партію Орбана
Правляча націонал-консервативна партія "Фідес" прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана отримала понад 52 відсотка голосів. Далеко позаду опинилася опозиційна Демократична коаліція з 16,2 відсотка голосів. Далі йде ліберальний рух "Моментум" з 9,7 відсотка. Угорська соціалістична партія отримує 6,6 відсотка голосів, а націоналістична праворадикальна сила "Йоббік" здобула 6,4 відсотка.
Фото: Reuters/B. Szabo
Греція: Алексіс Ципрас хоче дострокових виборів
У Греції правляча партія СИРІЗА здобула 23,7 відсотка голосів. Натомість опозиційна консервативна партія "Нова демократія" одержує 33,3 відсотка підтримки. Прем'єр-міністр Греції Алексіс Ципрас назвав ці результати "голосуванням щодо довіри" й оголосив, що прохатиме президента країни призначити дострокові парламентські вибори. Чергові вибори до парламенту Греції заплановані на жовтень.
Фото: Reuters/C. Baltas
10 фото1 | 10
Вибори до Європарламенту: головні наслідки для України (27.05.2019)