Публічний конфлікт навколо "Укртранснафти" і "Укрнафти" став яскравою ілюстрацією нинішнього протистояння між українськими олігархами. Спроби парламенту та уряду обмежити вплив Ігоря Коломойського на згадані держпідприємства викликали доволі жорсткі дії у відповідь з боку дніпропетровського губернатора. Щоправда, цей конфлікт не дає поки чіткої відповіді на запитання: чи держава сама вирішила "рулити" "Укртранснафтою" та "Укрнафтою", чи йдеться про банальний переділ сфер впливу між олігархами.

Коломойський звик перемагати

Ті, хто вважають, що Ігор Коломойський воює зараз винятково з Петром Порошенком, помиляються. Власник "Привата" конфліктує з усіма одночасно. З президентом, з конкурентами, з журналістами, з Путіним і сепаратистами. Протягом року його медіаресурси неодноразово атакували інших олігархів - Дмитра Фірташа, Віктора Пінчука, а також колишнього голову адміністрації президента Януковича Сергія Льовочкіна. Стан "війни" - природний для Ігоря Коломойського. Щоправда, в усіх конфліктах він розраховує винятково на перемогу. Так було за часів президентів Кучми, Ющенка та Януковича. Історія з "Укртранснафтою" та "Укрнафтою" може стати його першим крупним програшем.

Емоційна реакція Коломойського на останні події цілком зрозуміла. Рік тому, в достатньо складній ситуації, він погодився очолити Дніпропетровську обласну державну адміністрацію. Тоді існувала реальна загроза захоплення влади в області сепаратистами. Коломойський і його команда змогли цьому запобігти. Більше того - почали активно брати участь у формуванні добровольчих батальйонів на сході країни. Цілком очевидно, що Ігор Коломойський чекав від президента Порошенка вдячності, а не обмеження впливу.

Чи існували досі якісь пакти про ненапад між Коломойським та Порошенком - невідомо. Адже нинішній дніпропетровський губернатор отримав свою посаду ще до приходу Петра Олексійовича. Очоливши країну, Порошенко не наважився змістити Коломойського - очевидно, з однієї простої причини: під час війни на сході той зарекомендував себе патріотом. Доклала до цього свою руку і російська пропаганда, яка демонізувала Коломойського.

Родом з дев'яностих

Варто зазначити, що бізнес Ігоря Коломойського сформувався у 1990-ті у Дніпропетровську. За останні 25 років Ігор Валерійович перетворився у одного із найвпливовіших українських олігархів. Під його контролем зараз перебуває системоутворюючий "Приватбанк", нафтопереробка, авіаперевезення та багато інших сфер української економіки. Коломойський має вплив і на добровольчі батальйони. Він володіє достатніми можливостями для шантажу чинної влади. Але Ігор Валерійович навряд чи ними скористається. Адже дніпропетровський губернатор - не самогубець.

Інша справа - корпоративні війни. Свого часу Ігор Коломойський конфліктував з Віктором Пінчуком через Нікопольський феросплавний завод, з Вадимом Новінським - через Південний Гірничо-збагачувальний комбінат, з Рінатом Ахметовим - через "Дніпроенерго". Його називали одним із активних рейдерів України. Сам Ігор Валерійович стверджує, що він завжди бореться за справедливість. За справедливість у своєму власному, звичайно ж, розумінні.

До Євромайдану Ігор Коломойський любив повторювати одну фразу: його амбіції стосуються винятково бізнесу. Олігарх лукавив. Упродовж останнього десятиліття він намагався формувати не лише бізнес-клімат в Україні, але й активно впливав на політику. Він розумів і розуміє: без політичного супроводу існування великого бізнесу в Україні просто неможливе. Він завжди старався тримати під контролем державні структури, від яких залежав його бізнес. Його ставленики були і знаходяться зараз в урядових кабінетах та Верховній Раді. А сам він з 2014 року - голова Дніпропетровської облдержадміністрації.

Країна необмежених можливостей

Хтось говорить, що Коломойський вирішив готувати зміну президенту Порошенку. Мовляв, не влаштовує Ігоря Валерійовича його нинішній стан і місце у владній ієрархії. Власник "Привата" хоче, щоб з його інтересами рахувалися.

На кого буде робити ставку Коломойський на наступних президентських виборах, поки не відомо. Хтось, напевно, задасться запитанням, навіщо дніпропетровському губернатору, власнику паспортів трьох держав, новий президент України? Відповідь достатньо банальна: для захисту свого бізнесу. Україна була і лишається для Ігоря Коломойського країною необмежених можливостей. Країною, де, перебуваючи на державній службі, людина може вести бізнес і воювати з тією ж державою, яку представляє.

Сергій Руденко, журналіст, телеведучий українського каналу ТВі, автор книг про українських політиків