Виходу Греції з європейського валютного союзу не буде. Крапка. Кінець. Все. Цю фразу промовила федеральна канцлерка Анґела Меркель на кризовому саміті за участю представників Греції 19 березня. Інші його учасники зрозуміли це як розпорядження, як вказівку, а не як просто побажання. Німеччина воліє, щоб Греція залишилася в Єврозоні. Не тому, що ліво-праворадикальний уряд в Афінах має переконливу концепцію, а через те, що Європа не може собі дозволити втратити найслабшого члена. Тоді би валютний союз втратив довіру, курс євро упав би, європейська інтеграція зазнала би сильного удару.

Але передусім: вину за катастрофу приписали би Німеччині, яку вважають економічно та політично домінантною в Європі. Звісно, це би зробили греки, але також і багато інших європейських урядів та міжнародних оглядачів цієї затяжної драми. Цього федеральна канцлерка Меркель хоче уникнути за будь-яких обставин. Приписувань вини Німеччині, тим більше несправедливих та необґрунтованих, не повинно бути.

Тому трагедія йде далі, тепер на брюссельській сцені. Греція загрожує власним банкрутством і подає недостатній список пропозицій реформ. Країни Єврозони відкидають його й перекривають грошовий вентиль майже повністю, щоб збільшити тиск. На сьогодні Афіни не можуть більше продавати короткострокові облігації державної позики. Європейський центробанк зупинив друкувальний верстат для Греції.

Обидві сторони шантажують одна одну, хоча назовні запевняють у протилежному. Публіка плаче та жахається так само, як і передбачено в автентичній трагедії. І лише ставить собі питання, коли ж настане катарсис, очищення, яке принесе звільнення глядачам - в даному разі європейським платникам податків. Греція потребує грошей і загрожує власною відмовою від євро як останнім засобом. Єврозона потребує Греції і намагається взяти виснаженням уряд в Афінах. Безпосередньо потерпають від цього самі греки. Економічне зростання скорочується до нуля, скорочуються податкові надходження, активи виводяться за кордон. Інвестори втрачають упевненість. Скільки ще це буде тривати?

Грецький уряд міг би, з одного боку, свідомо більше не виконувати свої фінансові зобов’язання, тоді би Еллада автоматично вилетіла з Єврозони. Проте сама Єврозона не дозволить ситуації зайти так далеко. Європейський центробанк міг би знову надати трохи екстрених грошей. В останню секунду можуть видати рятівний кредит. Боргова суперечка буде знову і знову подовжуватися.

З іншого боку, Греція би могла поступитися та, нарешті, виконати вимоги міжнародних позичальників. Це принесло би фінансовий вихід, але дні ліво-праворадикалів в Афінах на урядових посадах були би імовірно злічені, оскільки не були би виконані завищені передвиборчі обіцянки. Тобі би виникла загроза перевиборів та подальшого політичного хаосу.

Сценарії для Греції, які обмірковуються в Брюсселі, завершуються всі, на жаль, як грецька трагедія: загибеллю героїв.

І все це зараз відбувається тільки заради пари мільярдів, які б допомогли Греції протриматись впродовж лише наступних кількох тижнів. Справді важливе питання постане влітку. Тоді мають підготувати третій пакет допомоги. Обсягом від 20 до 40 мільярдів євро. Ці останні дні березня є, отже, першою частиною трагедії. Справжня грецька вистава буде влітку.

Може статися, тоді Анґела Меркель змінить свою думку та дозволить Греції впасти.