Під час цих проміжних виборів до Конгресу США, що відбулися майже після двох років президентства Дональда Трампа, вже не було жодних підстав для спокою. Більше не мало сенсу говорити про те, що Трамп багато обіцяє, але мало робить. Так само не було сенсу стверджувати, що контрольований Республіканською партію Конгрес, де засідають досвідчені конгресмени, якимось чином зможе скерувати курс Білого дому в потрібне русло, та, за потреби, осмикнути новачка в президентському кріслі. Крім того, цього разу втратив сенс й аргумент, що важливість посади президента, а також високопоставлені чиновники президентської адміністрації не допустять того, щоб Трамп керувався в політиці своїми найбільш ницими інстинктами.
Усі ці спроби виправдати та обґрунтувати, чому президентство Трампа ще може бути прийнятним, навіть у 2016 році були вкрай сумнівними. А тепер, коли світ вже майже два роки змушений терпіти Дональда Трампа на посаді американського президента, всі ці аргументи взагалі стали неприпустимими. Адже за цей час Трамп став ще грубішим, огиднішим та злішим, ніж під час передвиборної боротьби. Нині Америка опинилася в стані, який ще два роки тому просто годі було собі уявити.
Провокатор у кріслі президента
Верховний провокатор Трамп, який сам себе називає націоналістом, вже багато разів розпалював у суспільстві фобії щодо латиноамериканських мігрантів, афроамериканців, мусульман та інших меншин. ЗМІ він охрестив "ворогами народу", а критиків з лав опозиційних демократів - "антиамериканськими". І все це Трамп зробив, вдаючись до риторики, присмаченої неточностями, змовами, напівправдою та брехнею. Все це він перетворив на політичну зброю з метою витіснити правду та перекрутити факти.
Але Трамп цілковито керується своїми інстинктами. Він не лише не раз відмовлявся розкритикувати крайніх правих у США, у тому числі й після безладів у місті Шарлоттсвілл, а й ініціював жорстку політику проти нелегальних мігрантів, котрі вже перебували на території США. Трамп робив усе, що в його силах, щоб не допустити в країну різноманітні групи неамериканців, у тому числі біженців чи шукачів притулку.
Він зашкодив трансантлантичним відносинам, розірвав міжнародні угоди та загравав з автократами. На тлі цього всього постає питання: а чому ж тоді американці не виходять масово на вулиці та не протестують проти Трампа, республіканців та Конгресу?
Глибокий розкол у суспільстві
Кожен, хто побував у США та спілкувався з пересічними американцями, не міг не помітити глибокого розколу в американському суспільстві. В той час як демократи та так званий "Рух опору президенту" небезпідставно обурюються діями президента, Республіканська партія та прихильники президента так само палко підтримують Трампа й розлючуються через нарікання демократів. Враховуючи зміни кордонів виборчих округів на цих виборах, що в багатьох місцях сприяло кандидатам-республіканцям, то більшого успіху Демократичній партії годі було б досягти.
Всі ці фактори пояснюють саме той результат проміжних виборів до Конгресу США, який маємо. Демократи здобули необхідний для них мінімум, щоб повернути собі більшість у Палаті представників. Тепер вони зможуть краще контролювати дії уряду Трампа. Такий результат на проміжних виборах для партії, що не контролює Білий дім, є звичною практикою в США. Але натомість республіканці змогли зміцнити свої позиції в Сенаті.
Тут варто згадати й те, що демократи, попри значні сподівання, програли боротьбу за крісла губернаторів чи місця в Сенаті у таких важливих штатах як Флорида та Техас. Мрія про переможну хвилю демократів не справдилася. Іншими словами, Трамп та його прихильники зможуть та будуть стверджувати, що їхня тактика роздмухування страху виявилася успішною хоча б у тому, що вона змогла вгамувати сподівання демократів не перемогу.
Двозначний результат
Попри успіх демократів у Палаті представників, в цілому результат цих проміжних виборів украй двоякий. Добра новина для США та світу полягає в тому, що Трамп нарешті відчує серйозний спротив своїй політиці. Тим самим вдалося уникнути жахливого сценарію, коли республіканці й надалі контролювали б обидві палати Конгресу США. Не меншим приємним фактом стала й рекордна кількість жінок, обраних до Конгресу, у тому числі й першої індіанки, а також перших двох мусульманок, котрі потрапили до Конгресу як представниці Демократичної партії.
Але є й погана новина як для США, так і для світу. Результат цих виборів - сигнал для нормалізації феномена Трампа. Звісно, що багато "міні-Трампів" пильно спостерігатимуть за цим. Цей факт, а також те, що ми, на відміну від 2016 року, більше не можемо вдавати, що не знаємо, що означає Дональд Трамп на посту президента США, робить результат цих проміжних виборів до Конгресу значно болючішим, ніж обрання Трампа президентом два роки тому.
Цей коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.