Поляки вміють постояти за себе. Століттями їм погрожували, їх розділяли, окуповували і поневолювали інші держави. Поляки навчились боротися за свою та чужу свободу. У 20 столітті вони отримали дві великих перемоги. У 1920 році поляки зупинили наступ Червоної армії на Західну Європу та стримали розповзання російської революції. А у 80-ті роки минулого століття поляки мирним протестом проти соціалістичної диктатури поклали початок лавині, яка зрештою звалила Берлінський мур. Відродження демократії та польське економічне диво для багатьох країн стали прикладом для наслідування.

І ось, після 26 років успішного розвитку, виборці у Польщі зробили загадковий для сторонніх спостерігачів кульбіт: взяли та й відсторонили від влади проєвропейський ліберальний уряд, хоча при ньому країна була європейським лідером в економічному розвитку. Замість нього вони поставили на націонал-косервативних євроскептиків, потрапивши під вплив їхніх обіцянок про "добрі зміни" та соціальні пільги. Однак не минуло й місяця, як багато поляків протверезіли.

Мета виправдовує засоби

Якщо вірити останнім опитуванням, рейтинг націонал-консервативної партії "Право і справедливість" на чолі з Ярославом Качинським стрімко падає. Багато поляків дали себе заспокоїти примирювальним, простонародним тоном передвиборної кампанії президента Анджея Дуди та нової прем'єр-міністерки Беати Шидло. А голуби перетворились на яструбів. П'янкі від повної перемоги Ярослав Качинський та товариші явно намагаються безсоромно та радикально дірватися до абсолютної влади. У засобах вони неперебірливі.

Навіть якщо визнати, що й попередній уряд не був надто педантичним щодо відповідності своїх законів конституції та оминав опозицію у призначеннях на високі пости, мстивість та владолюбство Качинського зашкалюють. Замість виконання однієї з передвиборних обіцянок - підвищення розмірів допомоги на дітей - Качинський пішов війною на Конституційний суд. Своїх критиків, які виступили у зарубіжних ЗМІ, він шельмує "поляками останнього сорту" та "пособниками гестапо". Ось вам, поляки, і "добрі зміни".

Громадянське суспільство прокидається

Багато поляків починають чинити спротив. За прикладом 70-80 років минулого століття вони формують "Комітети захисту демократії", названі так на згадку про легендарні "Комітети захисту робітників", провісників "Солідарності".

Десятки тисяч виходять на демонстрації. Видатні люди - серед них і лідер "Солідарності", лауреат Нобелівської премії миру Лех Валенса, колишній президент Олександр Квасневський, колишні прем'єр-міністри та спікери парламенту - виступають на захист демократії мирними засобами. Це відповідає кращим традиціям країни. І ось що вселяє надію: не було ще в історії сили, яка змогла б зламати прагнення польського народу до свободи.