Об'єднавчий собор помісної Української православної церкви (УПЦ) запланований у Києві на 22 листопада. Ця дата в новітній історії України стане такою ж значущою, як і день проголошення державної незалежності. Не радітимуть цьому дню хіба що в УПЦ Московського патріархату (УПЦ МП). Там офіційно відмовилися приєднуватися до нової церкви, оголосивши на додачу про припинення спілкування з Константинополем. Після проголошення єдиної церкви головним в Україні стане питання про статус УПЦ МП і, відповідно, - про роль філіалу РПЦ в країні.
Демарш УПЦ МП
Митрополит УПЦ МП Онуфрій мав унікальний шанс - увійти в історію в ролі одного з творців помісної Української православної церкви. Якби він зробив крок назустріч цьому, суспільство, можливо, пробачило б йому і неоднозначні висловлювання про війну на Донбасі, і реверанси в бік Москви. Але Онуфрій втратив цей історичний шанс. 13 листопада 83 ієрархи на чолі з предстоятелем відмовились від української автокефалії і проігнорували зустріч із президентом України Петром Порошенком. Мовляв, йому треба, нехай і приїжджає до нас, в Києво-Печерську лавру. Глава держави туди не поїхав, а Синод відмовився, на додачу, і від спілкування з Вселенським патріархатом.
Три ієрархи УПЦ МП, які все-таки зустрілися з Порошенком, заявили, що на них чинився тиск з боку Москви. Що й не дивно: для Росії церква була й залишається одним з головних інструментів впливу на українців. Втративши його, президент РФ Путін і патріарх Кирило остаточно втратять головний компонент "русского мира" в Україні. Демарш Онуфрія і його прихильників остаточно розвіяв ілюзії щодо майбутнього УПЦ МП. Філіал Російської православної церкви, очевидно, дуже скоро набуде статусу прокремлівського підрозділу в Україні з усіма наслідками, що випливають звідси: позбавленням усіляких пільг від держави і передачею церковних будівель, які він використовує, на баланс української автокефальної церкви.
Розрив з "русским миром"
Демарш Синоду УПЦ МП не в змозі спинити процес створення єдиної Української православної церкви. Судячи з усього, в ньому братимуть участь окремі парафії церкви, яку нині очолює Онуфрій. Про це побічно свідчить факт зустрічі Порошенка з трьома ієрархами УПЦ МП. Скільки буде парафій, які підуть до нової церкви? Десятки, сотні або тисячі? Поки невідомо. Але, очевидно, що для них створення автокефальної церкви виглядає набагато привабливішим і перспективнішим, ніж схиляння перед тими, хто підтримує війну Росії з Україною.
Ті процеси, які в найближчі рік-два буде переживати українське православ'я, вплинуть не тільки на церковне, а й на суспільне життя країни. Зведення впливу Російської православної церкви до мінімуму дає надію на остаточний розрив з "русским миром" - згубним і небезпечним для українців. Мрія про остаточний відрив від Москви перетворюється, нарешті, на реальність. І той, хто цього прагне по-справжньому, зможе цю мрію здійснити.
Кремлю ж у нинішній ситуації важливо відстояти право свого "церковного філіалу" в Україні. Очевидно, що боротьба за храми буде жорсткою. Без провокацій, на жаль, не обійдеться. Тому перед українськими службами стоїть непросте завдання - не дозволити спалахнути конфлікту між віруючими різних конфесій.
Під патронатом Порошенка
Якщо Онуфрій свій історичний шанс об'єднальника прогледів, то Петро Порошенко хоче ним скористатися. За його активної участі були відновлені, а згодом і завершені переговори з Вселенським патріархатом про надання Україні томоса.
Президент був і залишається одним з активних учасників створення єдиної православної церкви в країні. Так, це суперечить Конституції України, згідно з якою церква і держава розділені. Так, це сприймається як частина виборчої кампанії Порошенка. Але хто через 100-200 років згадає про президентські вибори 2019 року? Одиниці. А ось про дату народження єдиної Української православної церкви пам'ятатимуть всі.
Відомо, що в об'єднавчому соборі, що запланований на 22 листопада, братимуть участь представники Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ КП) та Української автокефальної православної церкви (УАПЦ). Хто очолить нову єдину православну церкву - поки невідомо. Претендентом номер один досі був патріарх УПЦ КП Філарет. Але днями з'явилася інформація про те, що він вирішив не висувати свою кандидатуру на пост глави єдиної церкви. Мовляв, це може тільки зірвати процес об'єднання. Так це чи ні, точно невідомо.
І об'єднавчий собор, і обрання нового глави української автокефальної церкви зараз лежать не в церковній, а в політичній площині. Українцям не можна проґавити шанс на створення своєї православної церкви. Це розуміють і Петро Порошенко, і Філарет, й ієрархи інших церков. Тому питання про те, хто стане першим предстоятелем єдиної Української православної церкви, вирішиться до проведення собору. Занадто високий ризик втратити все.
Автор: Сергій Руденко - український журналіст і політичний оглядач. Видав кілька книг про українських політиків. Автор щотижневої колонки на DW.
Цей коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.