Політика - складна справа. Тут ідеться про владу, про переваги, про інтереси та, звісно ж, про гроші. За кожним потиском руки, за кожною усмішкою криється розрахунок. Це стосується і Європейського Союзу. Той, хто вважає, що це не так, обманює сам себе. Греція довго могла сподіватися на порятунок. Не через симпатії чи дружбу, а через те, що потенційні збитки від виходу Греції з єврозони для решти спільноти були непередбачуваними. Раніше німецька канцлерка Анґела Меркель, виходячи з економічних міркувань, заявляла, що Афіни за будь-яких обставин мають залишитися частиною єврозони.

З багатьох причин ця позиція змінилася. Упродовж кількох років європейські партнери протягали Афінам руку допомоги, передусім Берлін. З 2010 року діяли допоміжні програми, в рамках яких міжнародні кредитори виділили Греції загалом близько 240 мільярдів євро. Та реального ефекту від них виявилося мало. Курс на жорстку економію та реформи зруйнували країну. Продуктивність економіки впала на 25 відсотків, державний борг зріс майже до 180 відсотків ВВП. Кожен четвертий громадянин Греції не має роботи, рівень безробіття серед молоді перевищує 50 відсотків.

Зміна ситуації після перевиборів

У Брюсселі, як і в Берліні, усвідомлюють, у якому стані перебуває Греція, але не приділяють цьому тепер надто великої уваги. Натомість там вказують на прогрес, якого досягла Греція. Говорять про зростання економіки та про стабілізацію бюджетної політики. Жодного слова про те, наскільки мізерні ці покращення у порівнянні з реальним критичним станом, та про те, скільки років для греків ще триватимуть важкі часи. Політичний розрахунок, який, здавалося, навіть спрацьовував. Греція останнім часом рідко потрапляла на передовиці газет, стан у країні здавався задовільним.

Ситуація миттєво змінилася незадовго до парламентських виборів, які мають відбутися через три тижні. Перемогу на них з великою вірогідністю може здобути лівопопулістська партія "СИРІЗА", що суттєво вплине на майбутній розвиток подій. Очільник партії Алексис Ципрас обіцяє виборцям покласти кінець політиці жорсткої економії та стверджує, що вимагатиме списання чергової "порції" боргових зобов'язань.

У Берліні б'ють на сполох. Більші поступки "лівому" уряду суперечили б попередній політичній лінії, яку проводила Німеччина стосовно Афін. Міністр фінансів країни Вольфґанґ Шойбле переконаний, що альтернативи жорсткому курсу реформ у Греції немає. Якщо Греція обере інший шлях, їй буде складно, сказав міністр. Про те, що він мав на увазі, у Берліні вже цілеспрямовано спекулюють. Терпіння у німців на межі, і не так воно їм тепер вже й потрібне.

Нові альтернативи

Ситуація у Єврозоні стабілізувалася, а рятівний механізм для потенційних жертв кризи на кшталт Греції сьогодні досконаліший та фінансово захищеніший, аніж у 2010 та 2012 роках. Масова криза в Єврозоні, до тогож, вважається сьогодні малоймовірною. Тепер не обов’язково, щоб Греція залишалася у складі валютного союзу. Навпаки - жорсткий курс щодо греків може стати попередженням для країн, які пручаються реформам, наприклад, Італії чи Франції. Мовляв, дивіться, ми можемо й інакше!

Офіційно у Берліні ніхто не підтверджує того, що у відомстві канцлерки та міністерстві фінансів розмірковують про потенційний вихід Греції з Єврозони. Але водночас цього ніхто й не спростовує. Натомість у федеральному уряді поділили роботу. Політики від Християнсько-демократичного союзу (ХДС) наполягають на тому, що не може бути жодних поступків Греції. Соціал-демократи ж наштовхують на думки про те, що вихід Греції міг би дорого обійтися передусім для Німеччини. Таким чином відкривається перший із, імовірно, ще багатьох раундів політичного покеру, на кону якого - доля Греції. У кризові часи політика - справа ще складніша, ніж зазвичай.