Упродовж днів та тижнів ім'я Едварда Сноудена не сходило з заголовків ЗМІ світу. Він - колишній співробітник ЦРУ і Агентства національної безпеки (АНБ) США, який п'ять років тому викрив їх, повідавши світові про те, що американські спецслужби шпигували за мільйонами людей. Виявилося, що спецслужби США однаково стежили як за друзями, так і за ворогами. Стежили, приміром, за канцлеркою ФРН Анґелою Меркель (Angela Merkel), а також за тими, кого підозрюють в тероризмі, - за всіма, збираючи інколи протизаконним шляхом їхні особисті дані. Для ЦРУ й АНБ практично кожна людина була й залишається підозрюваним. Навіть самі громадяни США.
У березні 2013 року колишній керівник Національної розвідки США Джеймс Клаппер запевняв членів Конгресу в тому, що спецслужби жодним чином не збирають дані американських громадян. Сьогодні ми знаємо, що це брехня. Він збрехав під присягою. І за це - жодного покарання. Виявилося, що правова держава в США закінчується там, де починаються інтереси американських спецслужб.
"Старший брат" в особі спецслужб і IT-корпорацій
Сноуден затаврував ганьбою манію спецслужб затято збирати особисті дані громадян. Крім того, він викрив те, як легковажно Facebook та інші великі IT-корпорації обходяться з особистими даними своїх клієнтів. Відкрив людству очі на той факт, що більшість користувачів смартфонів і комп'ютерів практично більше не мають справді особистого життя та особистого простору.
Тож спостереження і стеження за орвеллівським принципом "старший брат стежить за тобою" - це вже наша сумна реальність. Вже давно IT-менеджери й бійці невидимого фронту уклали ганебний союз з метою практично повсюдного й тотального контролю за кожним. І завжди свої дії вони аргументують виключно шляхетним бажанням лише найкращого для громадян. Однак Сноуден не тільки вивів їх на чисту воду, а й навів докази того, що це справді так.
Ганьба та політичні переслідування
Виступаючи зі своїми викриттями, Сноуден, проте, ретельно намагався не наражати на небезпеку поточні операції спецслужб і життя конкретних людей. Журналістам він розповів, не все, що знав. Але це не захистило Сноудена від безпідставних закидів з боку майже всіх американських політиків. Вони ошельмували його як "зрадника батьківщини". Нинішній радник президента США Дональда Трампа з питань нацбезпеки Джон Болтон взагалі волів би бачити повішеного "на гілляці" Сноудена. За що? За те, що сказав правду?
Той, кого цікавить питання, яку саме шкоду Едвард Сноуден заподіяв американським спецслужбам, і досі не отримав більш-менш задовільної відповіді. Це тоді, коли самому Сноудену загрожує смертна кара у разі його повернення до США. Втім, поки він не збирається цього робити.
Галас навколо Сноудена вщух. Втікаючи від американських спецслужб, Сноуден врешті-решт опинився саме в Росії. Тобто в країні, якою правлять так звані силовики - співробітники спецслужб. У країні, де обмежують свободу слова й думки. Та й захист особистих даних у найближчому майбутньому залишатиметься для російських реалій чужим, порожнім терміном.
Едвард Сноуден не заплющує на це очі й відкрито критикує Кремль. Але Сноуден не зрадник і не перебіжчик. Він є особою, яка зазнає політичних переслідувань. А в Росії він опинився й перебуває саме тому, що західноєвропейські країни, в тому числі й Німеччина, не надають йому політичного притулку.
Адже європейці не бажають псувати відносини з американцями. Циніки називають це "реальною політикою". Виходить, що для європейців важливіше зберегти добрі стосунки зі США, ніж надати притулок одній людині, чиї заслуги в галузі демократії і правової держави визнані в усьому світі.
Наслідки й по сьогодні
Безперечно, те, що Сноуден зараз переховується від американських спецслужб саме в Москві, інакше як іронією долі не назвати. Але у його випадку є ще один цікавий аспект. Дональд Трамп переміг на президентських вибори в США з незначним відривом. Нам відомо, що дані Facebook допомогли британської компанії Cambridge Analytica вплинути на результати президентської кампанії на користь кандидата від республіканців. Тож Трамп нікому нічого не закидатиме.
Але ось екс-президент Барак Обама свого часу міг би скористатися викриттям Сноудена як приводом для спроби краще захищати особисті дані американських громадян. Тоді Cambridge Analytica не так легко б отримали дані користувачів Facebook. І тоді, можливо, сьогодні в США був би інший президент. Принаймні не той, що призначив керувати ЦРУ жінку, котра наглядала за тортурами, що їх американські агенти практикували в таємній в'язниці в Таїланді.
Цей коментар є особистою думкою автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.