Теракт у Ніцці списаний прямо з методичок "Ісламської держави": "Ставайте самотніми вовками і здійснюйте теракти", - такі рекомендації ще два роки тому терористична організація давала своїм прибічникам у Європі. При цьому, йдеться в інструкціях ІС, можна використовувати як зброю і автомобілі, й інші підручні засоби. Смертельна ефективність цього методу стала очевидною у Ніцці: в'їхати у натовп взятою напрокат вантажівкою - це той спосіб масового вбивства, який дуже складно відвернути.

Тим не менше, уряд Франсуа Олланда опинився під потужним тиском, адже силовики не змогли вчасно розкрити наміри терориста, а інформації про внутрішнє життя ісламістських кіл їм, схоже, досі бракує.

До Олланда є запитання

Це вже третій масштабний теракт у Франції за останні півтора роки. Не враховуючи окремі вбивства з терористичним підґрунтям, зокрема, вбивства поліцейських. Французи досі реагували на терористичні загрози навдивовижу стримано й стійко. Дух спротиву був сильним і після серії вбивств у "Батаклані" та паризьких ресторанах. "Ми не дамо знищити наш стиль життя" - таким було гасло більшості французів. Але як довго ще триватиме ця мужня розслабленість з огляду на криваву бійню у Ніцці? Республіканський дух французів, їхня вірність державі та їхня солідарність у кризові часи - все це постало перед випробуванням.

Натомість для президента Олланда черговий теракт означає політичний кінець. Минулої зими він хоч і відреагував на теракти жорстко, намагався змінами до законів та запровадженням надзвичайного стану обмежити небезпеки. Утім, йому не вдалося впорядкувати плутанину в повноваженнях різних силових відомств і створити єдине, потужне антитерористичне відомство. Вже паризькі теракти показали, що попри всі попередження було припущено помилок, ігнорувалися перестороги, а підозрюваних вчасно не заарештовували.

Між жандармами, поліцією, міністерством внутрішніх справ та спецслужбами, вочевидь, чорна діра. Олланду треба було розірвати цей Гордіїв вузол бюрократії і поставити антитерористичні сили під єдине командування. Родини жертв "Батаклану" нині позиваються проти уряду, звинувачуючи його в упущеннях.

Можливо, президент Олланд може скористатися новою кризою для проведення змін. Однак йому не варто балотуватися на наступний президентський термін. Політична небезпека тепер виходить віл праворадикального Національного фронту. Страх, що черговий теракт підштовхне переляканих виборців голосувати за правих, має під собою підстави.

Потрібна співпраця мусульман

Що би не робив зараз французький уряд, йому потрібна підтримка мусульманських громад. Йдеться не про те, щоб показувати на них пальцем і перекладати на них відповідальність. Але ж і терорист з Ніцци мав сім’ю, друзів, сусідів. І ніхто нічого не помічав, не мав жодних підозр? Тут терміново потрібна зміна ментальності. Адже і цей терорист був французом. Терористична загроза приходить не ззовні, а із середини.

Настав час покінчити із штучною солідарністю з "братами по вірі". Терор - загроза для всіх жителів Франції, він не має нічого спільного із боротьбою "ми проти них", адже він ставить під загрозу майбутнє і безпеку, в тому числі, й мусульман у західних суспільствах. Найгірше, що може статися: якщо зараз праві радикали нацьковуватимуть одне на одного мусульман, християн і атеїстів. Голови громад та імами мають нарешті зробити все можливе, аби покласти край діяльності проповідників ненависті - і в мечетях, і в інтернеті. Діяти - це так само їхній обов’язок, як і обов’язок французької держави.

Автор: кореспондент DW у Брюсселі Барбара Везель