Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) в четвер, 20 квітня, затримало колишнього депутата Верховної Ради Миколу Мартиненка. Його звинувачують у 

розкраданні державних коштів. Суд повинен визначити запобіжний захід для затриманого. Утім, чим би не завершився розгляд цієї справи, очевидним є одне: інцидент з Мартиненком матиме наслідки не лише для нього самого, але і для майбутнього Ради.

Соратник Порошенка і Яценюка

Микола Мартиненко - соратник і політичний партнер не лише лідера "Народного фронту" Арсенія Яценюка, а й нинішнього президента Петра Порошенка. За плечима Мартиненка комсомольське минуле, участь в бізнес-проектах і чотири депутатські терміни. На початку 2000-них він разом із Порошенком зробив ставку на Віктора Ющенка. Однак практично одразу після обрання останнього президентом і Мартиненко, і Порошенко були звинувачені у причетності до корупції. Факти, оприлюднені у 2005 році, так і не знайшли підтвердження, але, як то кажуть, осад залишився.

Петро Порошенко та Микола Мартиненко - давні друзі. Їх пов'язує багаторічне спілкування і довірливі стосунки. Очевидно, що віра у власну недоторканність при нинішньому главі держави і змусила Мартиненка у 2015 році, після оприлюднених звинувачень у протиправних діях, скласти депутатський мандат. Мовляв, йому боятися нічого, нехай бояться ті, хто порушив проти нього справу, - Національне антикорупційне бюро.

До того ж треба мати на увазі, що Микола Мартиненко - один із творців партії "Народний фронт". Він доклав чимало зусиль для того, щоб партія на чолі з Арсенієм Яценюком увійшла в нинішню парламентську більшість. Роль сірого кардинала "Народного фронту" дозволяла йому спокійно почуватись у вищій політичній лізі України. Принаймні донині.

Удар по парламентській коаліції

Поза всяким сумнівом, затримання Миколи Мартиненка - серйозний удар по нинішній парламентській коаліції. "Народний фронт" уже встиг заявити, що справа їхнього однопартійця сфальсифікована НАБУ. Депутати від цієї політичної сили заявили, що антикорупціонери діють вибірково, і дали зрозуміти, що миритися з цим не збираються.

Чи означає це, що в разі арешту Мартиненка "Народний фронт" піде з коаліції? Цього виключати не можна. Для Яценюка і його соратників справа Мартиненка - принципова. Це тест на те, чи можна довіряти своїм партнерам. Чи заступляться за Мартиненка представники парламентської коаліції - сказати важко. Усе залежить від Петра Порошенка.

Так, затримало Мартиненка НАБУ. Так, це незалежний антикорупційний орган. Так, президент не має до цього жодного відношення. Але навряд чи глава держави не знав про підготовку затримання. Публічно його реакція ще не прозвучала. Хоча, нагадаємо, мова про людину, яку не одне десятиліття добре знає президент Петро Порошенко.

До речі, саме в день затримання Миколи Мартиненка біглий олігарх Олександр Онищенко оприлюднив запис третьої частини своєї розмови нібито з Мартиненком, у якому той розповідає про корупцію в оточенні президента і несхвально висловлюється про самого Порошенка. Достовірність запису може підтвердити або сам Мартиненко, або спеціальна експертиза. Але сам факт оприлюднення цього запису може вплинути на позицію Порошенка у справі Мартиненка.

Тест для НАБУ

Микола Мартиненко - третій діючий український політик, проти якого НАБУ порушило кримінальну справу. До цього були справи щодо олігарха Олександра Онищенка та керівника Державної фіскальної служби Романа Насірова. Уся трійця була пов'язана з президентом Порошенком. І як тут не згадати відомий вислів Лі Куан Ю: "Хочете побороти корупцію? Посадіть для початку трьох своїх друзів".

Уся ця історія з обвинуваченнями на адресу Миколи Мартиненка, звичайно ж, як часто буває в українській політиці, може закінчитися нічим, все можуть спустити на гальмах. Але справа Мартиненка ще раз нагадала українській політичній еліті, незалежно від місця у владній ієрархії, що недоторканних практично не залишилося.

Для НАБУ справа Мартиненка - це виклик. Після залучення до справи в якості підозрюваного Олександр Онищенко втік за кордон, а Роман Насіров, внісши заставу в 100 мільйонів гривень, вийшов на свободу. Тому антикорупціонери тепер не мають права на помилку, вони повинні довести справу до суду. Адже мова йде про довіру до всіх антикорупційних органів держави.