Останніми тижнями політики з коаліції лівих сил СИРІЗА, які пережили чимало стресів, дозволили собі багато політично недбалих висловлювань, які стосувалися сусідів Греції. Одного разу мова зайшла про небезпеку "болгаризації Греції", іншого разу не могли повірити, що Румунія та Болгарія лишаться у Євросоюзі, тоді як Греція могла, за певного розвитку подій, з нього вилетіти. Або ж рівень пенсій на Балканах змальовувався як сценарій жахів для греків.

Такі порівняння сусіди слухають з невдоволенням. Вони сприймають це як суміш невігластва та зверхності. Перевтомлені політики від СИРІЗА могли мати на увазі інше, проте вони висловили те, що у Греції часто думають з цього приводу: що в Європі бідні Балканські країни заслуговують на меншу повагу, увагу та добробут, ніж Греція. І те, що лівий уряд в Афінах, хай навіть і мимовільно, але підтримує такі націоналістично забарвлені стереотипи, є скандалом саме по собі.

Сусіди солідарні

Звісно, є багато греків та політиків із СИРІЗА, які ці почуття образи та недоброзичливості не поділяють. Так само далеко не всі люди у сусідніх країнах ображені чи злі на греків. Навпаки. Люди у більшості своїй солідаризуються із сусідом, хоча при цьому ця солідарність знову ж таки несе неприємний антиєвропейський присмак. Особливо на онлайн-форумах часто звучить тенор: в усьому винні бюрократи ЄС та банки, греки нічого не могли вдіяти, страждають завжди слабкі.

Балкани в історії надто часто були жертвою політичної боротьби між великими державами, і історична пам’ять механічно переносить цей досвід страждань на сьогодення. Таке небезпечне перенесення може, на жаль, зашкодити іміджу ЄС у тих країнах, які дуже важливі для стабільності на Балканах.

Без зловтіхи не обійшлося

Не менш загрозливою є і інша точка зору на Грецію, поширена в регіоні. Це суміш з обурення та зловтіхи. Обурення через те, що багато болгарських та румунських пенсіонерів просто не можуть змиритися з тим, що грецькі пенсіонери за приблизно однакових споживчих цін свої набагато вищі пенсії вважають недоторканними. І через те, що в цих країнах люди мусили страждати від куди суворіших умов політики економії, ніж ті, які кредитори передбачили для Греції, при тому, що сьогоднішні Софія та Бухарест взагалі мусять зробити свій внесок у бридж-кредит від ЄС Афінам.

Зловтіха походить з переживання цієї нерівності, а також з історичного досвіду. Це були "візантійці", як греків часто називали поряд з турками, хто за допомогою хитрощів та спритності дурили своїх сусідів. І навіть це кліше часто використовують для пояснення нинішньої кризи.

Хороших сусідів потребує кожен, особливо у часи кризи

Громадські дискусії в сусідніх країнах щодо грецької кризи не варто всі стригти під одну гребінку. Лунають і прагматичні думки, які від Туреччини до Хорватії та Румунії звучать подібно. Так, турбуються, наприклад, через торговельні відносини, спільні енергетичні проекти та транскордонну діяльність банків, у якій грецькі банки грають важливу роль. Або люди розмірковують, як криза відобразиться на туристичній галузі та на можливостях сезонної роботи у Греції. Таку постановку питання варто лише вітати. Адже це правильний спосіб подолання історичних образ та упереджень. І для Греції на даний момент доброзичливі та готові допомогти сусіди важливіші, ніж будь-коли раніше. І про це у Греції варто було би частіше думати.