Складання присяги новою консервативно-популістською урядовою командою в Відні хоча й призвело до вуличних протестів, але по-справжньому союз консервативної Австрійської народної партії (АНП) та правопопулістської Австрійської партії свободи (АПС) австрійців не шокував. До "волелюбних" націоналістів у альпійській республіці вже звикли. АПС представлена в регіональних урядах, у багатьох парламентах і вже двічі брала участь у формуванні уряду на федеральному рівні. У 2000-му році праві популісти об'єдналися з консерваторами. У 1980-му році вони навіть формували коаліцію з соціал-демократами, тоді, щоправда, вони вважалися націонал-лібералами. Рух партії вправо аж до популізму ініціював її глава Йорґ Хайдер (Jörg Haider) у 1990-х роках.
Щоб уможливити повторний "шлюб" правопопулістів із консерваторами, честолюбний очільник консерваторів Себастіан Курц (Sebastian Kurz) усе цілковито переробив, заточив під себе і трохи посунув вправо. Курц рано та інстинктивно розпізнав тему міграції як вирішальну і скористався нею. Таким чином він викопав яму для правопопулістів, утримав їх - третю найбільшу партію в Національній раді - на дистанції, та змусив лідера АПС Гайнца-Крістіана Штрахе (Heinz-Christian Strache) до обережних крочків уліво. Не можна забувати, що рік тому АПС лідирувала в соціологічних опитуваннях.
Короткий повідок для Штрахе
Нині завдання Себастіана Курца, який у своєму 31-річному віці без сумніву принесе свіжий подих до відомства федерального канцлера, полягає в тому, аби стримати правопопулістську партію та присікти найгостріші прояви націоналізму. В Австрії в будь-якому разі обмежать надання права на притулок і процедуру отримання статусу біженців. Міграція має бути значно обмежена. Іслам та мігрантів-мусульман зустрічатимуть набагато критичніше. Це ціна коаліції, яку гнучкий Курц охоче заплатив.
Урешті-решт це він на посаді міністра закордонних справ Австрії був серед тих, хто подбав про закриття "балканського маршруту" для мігрантів навесні 2016 року. Він задав курс, поки німецька канцлерка ще вагалася. Нині Німеччина та Австрія відстоюють один курс, який у всьому ЄС звучить так: закрити зовнішні кордони та вирішувати проблему міграції у транзитних країнах, де тільки можливо. Із цієї точки зору успішній співпраці нового канцлера Курца та ймовірної канцлерки Меркель насправді ніщо не перешкоджає.
Тривожним із точки зору західноєвропейських країн та Брюсселя в будь-якому разі є те, що Австрія може слугувати союзницею для впертих країн "Вишеградської четвірки" - Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини. Вони можуть спільно зробити ставку на націоналістичну карту й показати Брюсселю середній палець. Реформи і поглиблення співпраці, які пропонують для Єврозони президент Франції Еммануель Макрон та Єврокомісія, коаліціянтів у Відні цікавлять мало. Їм хочеться "менше Європи", але так, щоб стало краще.
Заспокоює те, що Себастіан Курц і в ролі канцлера залишатиметься, по суті, "міністром у справах Європи" і всім, що пов'язане з ЄС, прагне керувати особисто. Напевно, Австрія докладатиме зусиль для покращення відносин із Росією. Адже АПС близька до європейських націоналістів й особливо до французького "Національного фронту" та "Альтернативи для Німеччини", які відомі своїм особливо дружнім ставленням до Росії. Однак слід зауважити, що на посаді міністра закордонних справ Австрії Курц досі виступав на захист України та її державного суверенітету. Чи робитиме він це і в ролі канцлера, побачимо.
Правий тренд у Європі
У решті Європи не було ані гучного обурення, ані протестів проти зсуву Австрії вправо. Така ситуація відрізняється від 2000 року, коли соціал-демократичні глави урядів низки країн ЄС вдалися до провальної спроби запровадити проти Австрії санкції. Це пояснюється передусім тим, що в багатьох країнах ЄС 17 років потому є цілковито нормальним, що правопопулісти урядують із абсолютною більшістю, як-то в Польщі або Угорщині, або представлені в уряді, як у Греції, Словаччині, Чехії, Бельгії, Болгарії або Фінляндії. У багатьох інших країнах правопопулісти представлені в парламентах. Великобританію вони підштовхнули до Brexit. У Франції вони вийшли до другого туру президентських виборів. Останньою великою країною ЄС, яка в вересні, так би мовити, "втратила цноту", стала Німеччина, де євроскептики з "Альтернативи для Німеччини" пройшли до Бундестагу як третя найсильніша партія.
Але загалом кісточки доміно падають одна за одною. Це вже має наслідки для політики всього Європейського Союзу і матиме подальші наслідки. Наступний великий тест - суперечка про розподіл біженців та право на притулок. Хто стане на бік країн "Вишеградської четвірки", які не хочуть виявляти жодної солідарності? Можливо, Австрія?
Новий віце-канцлер і лідер АПС Штрахе, у всякому разі, не робить зі свого націоналістичного підходу таємниці. Йому подобається Brexit, а глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер, на його думку, має піти у відставку. Фракційний союз із "Національним фронтом" у Європейському парламенті Штрахе хоче зберегти. Тільки в одному він дозволив Себастіану Курцу себе переконати. Референдуму про вихід Австрії з ЄС не буде. В обмін на це АПС виставила як умову і досягла того, що в австрійських кнайпах і надалі дозволено курити. Куріння замість Öxit (виходу Австрії з ЄС - Ред.)! У правому таборі мислять прагматично.
Цей коментар є особистою думкою автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.