З 27 грудня компанія "Укрзалізниця" припинила перевезення пасажирів та вантажів з материкової частини України в Крим. Одразу після залізничників про скасування своїх рейсів повідомили і автоперевізники. До них приєдналися білоруські залізничники. Все це сталося на тлі віялових відключень півострова від електроенергії.

Українська сторона пояснює свої "транспортні" дії спробами диверсантів проникнути на материкову частину України, а відключення світла - загальною ситуацією в країні. Влада ж анексованого Криму вважає, що Київ використовує блокаду півострова як інструмент у переговорах з Росією. У нинішній ситуації, ймовірно, є сенс говорити як про перше, так і про друге.

Вугілля в обмін на світло?

З моменту анексії Криму радикально налаштовані українці неодноразово дорікали своїй владі через нерішучі дії щодо півострова. Так було і в лютому 2014, коли перші так звані "зелені чоловічки" захопили будівлю Верховної Ради АРК, так було і в березні і під час проведення пвсевдореферендуму про приєднання Криму до Російської Федерації.

У Києва, насправді, було вдосталь можливостей для введення якщо не армії, то у всякому разі санкцій проти самопроголошеної влади півострова. Адже вода, газ, електроенергія як постачалися, так і продовжують постачатися в Крим з материкової частини України. Головні транспортні артерії, які ведуть на півострів, пролягають також через українську державу. Одна проста операція з вентилем або вимикачем цілком могла змусити Сімферополь зовсім інакше розмовляти з українською владою. Але досі офіційний Київ уникав жорстких дій, цілком обґрунтовано зазначаючи: Крим був і залишається територією української держави.

Відключення світла на півострові почалися тоді, коли нестача електроенергії торкнулася й інших регіонів України. Дефіцит вугілля на вітчизняних електростанціях призвів до віялових відключень по всій країні. У тому числі - на кримському півострові. Україні зараз необхідне вугілля. Його можна або імпортувати з-за кордону, у тому числі з Росії або Казахстану, або забрати з шахт, які контролюють самопроголошені "ДНР" та "ЛНР". Так чи інакше, але життєво необхідне для Києва вирішення проблеми з вугіллям залежить саме від Росії. Коло, як говорять, замкнулося: є вугілля на українських ТЕС - є світло в Криму, немає вугілля - немає світла.

Блокада задля безпеки

Рішення про закриття залізничного та автобусного сполучення з Кримом - тимчасове. Про це пасажирів запевнила Рада національної безпеки і оборони України (РНБО). Пов'язано це з погрозами з боку диверсійних груп, які проникають з півострова на материкову частину України. Ймовірно, у РНБО є вагомі причини таке стверджувати. Утім, ці аргументи лунають не надто переконливо, враховуючи те, що практично вся східна частина кордону України контролюється Росією з одного боку і представниками так званих "ДНР" та "ЛНР" з іншого. Транспортне сполучення між двома країнами також поки що ніхто не припиняв. Диверсантам нічого не заважає в'їхати в Україну зі східного кордону.

Проте, навряд чи хтось буде ставити під сумнів нинішнє рішення української влади щодо транспортної блокади Криму. В умовах неоголошеної війни та окупації півострова це було б нерозумно. Питання лише в одному: як це вплине на тих жителів Криму, які були й залишаються жителями української держави, не визнаючи анексію Росією Криму? Чи не сприймуть вони це як зраду з боку України? Або ж навпаки - чи не стане це сигналом, що українська держава готова боротися за незаконно відділений Крим.

Остаточні відповіді на ці запитання ми отримаємо, вочевидь, найближчими місяцями. Єдиний транспортний коридор (крім повітряного), який сьогодні пов'язує Крим з Росією - Керченська переправа. В умовах зими та нестабільної погоди це доволі ненадійний транспортний коридор. Сімферополю, а точніше - Москві, доведеться домовлятися з Києвом про відкриття сполучення з материковою частиною України. Що може стати предметом перемовин? Як варіант - виконання Москвою домовленостей про відведення російських військ зі сходу України. Або ж преференції української сторони при поставці газу, вугілля чи електроенергії.

Крим та світ

Те, що світ не визнав і ніколи не визнає анексію Криму, - цілком очевидно. Європа та США давно дали зрозуміти Росії: півострів - частина української держави. Саме тому проти політичних керівників півострова Вашингтон запроваджує санкції, а міжнародні платіжні системи Visa та Master Card оголосили про припинення діяльності у Криму.

Звісно, самопроголошений "глава" Криму Сергій Аксьонов намагається демонструвати оптимізм. Мовляв, за допомоги Росії всі проблеми півострова будуть вирішені. Але, як ми бачимо, Москва зараз не в стані самостійно забезпечити всіх необхідним "острів Крим". Без України їм не обійтися. Кремль це розуміє. Головне тепер, щоб це зрозумів і Сімферополь.

Сергій Руденко, журналіст, телеведучий на українському каналі ТВі, автор книг про українських політиків.