Незвично, коли дипломати публічно висловлюють занепокоєння щодо майбутнього країни. Міністри закордонних справ Німеччини та Франції зробили це у бік України доволі чітко та відверто. Франк-Вальтер Штайнмаєр та Жан-Марк Еро наполягають, щоб Україна повернулась до процесу втілення реформ. Раніше у спільній статті, яка вийшла друком в одній з провідних німецьких газет, вони роз’яснили, що саме стоїть нині в України на кону.

Потім, під час прес-конференції у Києві, німецький та французький міністри учергове закликали українських політиків продовжити розпочатий процес реформ. Вони застерегли від наслідків, що можуть настати, якщо цей курс зазнає поразки. Обидва міністри, як і європейська громадськість, нині схвильовано стежать за тим, як політична еліта в Україні руйнує сама себе та потопає у внутрішніх суперечках. Таким чином, країна дедалі більше наближається до політичного та економічного колапсу.

Відповідальність повинні взяти на себе політики

Досі державному суверенітету України загрожує зовнішня агресія. Мінський мирний процес тупцює на одному місці. Попри офіційно проголошений режим припинення вогню, на Донбасі й надалі лунають постріли. Тобто навіть цей перший пункт мінських домовленостей не виконується повною мірою. При цьому жодної альтернативи мінським домовленостям немає. Нині ця угода - єдиний відомий спосіб політичним шляхом припинити війну, яку Україна не може виграти, поки військову підтримку сепаратистам на Донбасі надає Росія.

До цього додається тяжка доморощена внутрішньополітична криза. Безвідповідальні політки з боку опозиції та провладних фракцій штовхнули країну в новий хаос. У політичному сенсі держава стала практично некерованою. А на міжнародному рівні такий партнер фактично нікому не потрібен.

Небезпечні олігархи і націоналісти

Як і раніше, політика в Україні керується особистими владними інтересами та ляльководами з-за куліс. Ці особи зловживають, передусім, парламентом, перетворюючи його на майданчик для лобіювання своїх інтересів. Сюди відносяться, зокрема, олігархи та багатії, які спільно з політиками вже роками домінують в країні. Як і в Росії, закон для цих осіб фактично не діє. Водночас націоналісти та інші праві сили намагаються за допомогою недемократичних кроків та нетолерантних ідеологій спрямувати українську політику на такий особливий шлях у Європі, який її насправді ізолює.

Криза уже доволі сильно зашкодила чинному прем’єр-міністрові Арсенію Яценюку та президентові Петру Порошенку. Однак, незважаючи на це, зараз, у пошуках політичного виходу з кризи, відповідальність на себе мають взяти і вони. Процес реформ продовжиться лише за умови забезпечення стабільної більшості.

На вибори немає часу

Україна не має часу проводити нові вибори. Дискусії про них виникають тільки тому, що деякі політики сподіваються отримати від такого кроку зиск. Утім, політично, економічно та фінансово вибори в Україні стали б катастрофою. Адже через виборчі перегони Україна буде заблокована упродовж тижнів і місяців. Кредитори на кшталт Міжнародного валютного фонду, Єврокомісія, а також велика кількість країн, які досі підтримували Україну, мали б переконливі аргументи для того, щоб зупинити фінансову та економічну допомогу на період політичної нестабільності в країні.

Лише сформувавши у найкоротші терміни уряд, Україна може уникнути найгіршого сценарію. Франція та Німеччина й надалі пропонують їй свою підтримку. Глави МЗС цих країн виділили два дні на те, щоб поспілкуватися з політиками у Києві. Однак, діяти Україні доведеться самій. Якщо цього не станеться, курс реформ в країні зазнає поразки. А виграють від цього лише Росія та сепаратисти.