18 березня у Росії відбудуться не просто вибори Володимира Путіна. Це буде схваленням шляху подальшої конфронтації майже з усім світом, зате - "Кримнаш", пише журналіст Олександр Плющев.
Реклама
Нинішні вибори президента РФ особливі ще й тому, що вони відбуваються у день, коли Крим і Севастополь офіційно включили до складу Російської Федерації. У самому Криму це вже не перші федеральні вибори, але думські можна назвати репетицією, президентські - інша справа. Їх розглядають як своєрідне підтвердження результатів референдуму 2014 року, коли в умовах, далеких від міжнародних стандартів, за явки у 83 відсотки, було зафіксовано майже 97 відсотків голосів за приєднання півострова до Росії. У Севастополі ці показники склали відповідно 90 і 96 відсотків.
Повторити такі результати у 2018-му, замінивши "за приєднання" на "за Путіна", мабуть, хотілося би місцевій владі, але це буде вкрай важко навіть за наявного адмінресурсу. Величезна підтримка Володимира Путіна в Криму заспокоює самих прибічників, жодних мобілізаційних настроїв, як це було чотири роки тому, судячи з усього, немає, тому голосувати, імовірно, піде набагато менше людей.
Без вогника
На півострові цей день вихідний, а оскільки він ще й припав на неділю, вихідний спочатку перенесли на 19 березня. Але потім "на численні прохання трудящих" знову перенесли, влаштувавши кримчанам невеликі канікули з 8 по 12 березня. Трудящі ці, особливо мешканці курортів, - такий ненадійний елемент, що відпускати його відпочивати під час відповідальних політичних подій украй недалекоглядно: роз'їдуться ще посеред тижня і повернуться як раз до підбиття підсумків, як тут забезпечити явку?
Один знайомий кримчанин розповів мені, що за його відчуттями, багато жителів півострова були би зовсім не проти фальсифікацій - як щодо явки, так і щодо голосування за Володимира Путіна: політику-то його вони схвалюють, а ось на дільниці йти - лінь. От якби був якись мобілізаційний фактор, наприклад, чергова енергоблокада з боку України, тоді інша справа, а так - жодних стимулів. Путіна ж все одно оберуть.
Візит перед виборами
А ось для Путіна, кажуть, вкрай важливо, як проголосують у Криму. По країні його (або його адміністрацію) найбільше хвилює явка, в Криму ж - саме підтримка. У будь-якому разі так вважає головний редактор радіостанації "Ехо Москви" Олексій Венедиктов, який став, на думку декого, мабуть головним російським, а може й світовим експертом з Путіна. Очікували, що Путін полетить до Криму 18 березня, скориставшись правом проголосувати на будь-якій дільниці. Але візит відбувся на кілька днів раніше. Можливо, це відбулося, зокрема, через побоювання, що заходи безпеки, яких вживає ФСО (Федеральна служба охорони - Ред.) під час таких поїздок, можуть справити негативний вплив на явку.
Нинішній візит до Криму мав, певно, максимальний у наявних умовах ефект: Америка засудила (значить, все правильно робить Володимир Володимирович), президент приїхав на будівництво мосту і до майже готового аеропорту Сімферополя (а українські начальники лише жирувати й відпочивати їздили), решта кандидатів до Криму не приїздили (для кримчан в принципі існує тільки один кандидат). Тобто всі ті, кого можна було надихнути черговою появою на кримській землі живого Путіна, надихнулися.
Кримське звикання
Ну а для жителів Росії, судячи з нещодавнього опитування "Левада-центру", Крим саме перестав бути мобілізаційним фактором, до нього просто-напросто звикли. Більшість практично припинила сперечатися з меншістю щодо приналежності півострова, і тепер тема ця нагадує про себе у мережевих дискусіях радше непрямо. Питання Криму, як і раніше, ефективне у справі розколу людей, тією чи іншою мірою опозиційно налаштованих до Путіна.
Найсвіжіший приклад - запеклі суперечки довкола щойно померлого Олега Табакова, чий фантастичний талант і гігантський внесок у російську культуру в очах деяких людей виявилися геть перекресленими висловленою ним підтримкою "приєднання Криму". Ці люди, звісно, одразу ж вщент розсварилися із тими, хто вважав, що політична позиція, найшвидше суто кон'юнктурна, не применшує генія, і навіть з тими, хто просто пропонував обговорити все це після поховання.
Чи прийдуть кримські татари на вибори президента Росії (15.03.2018)
01:19
Саморуйнування чи відродження?
Багато виборців, які підуть на дільниці 18 березня, незалежно від їхнього ставлення до подій у країні, добре розуміють, що це - що завгодно, але тільки не вибори. Одна із найпопулярніших трактовок, яка цілком має право на життя - референдум про довіру до Володимира Путіна. У його результаті ніхто не сумнівається, і єдине, що хоч якось цікаво - абсолютні цифри.
Але є ще один підтекст, який, я певен, зчитують далеко не всі. Кожен голос за Володимира Путіна буде віддано і за подальшу міжнародну ізоляцію Росії, початок якій поклало саме "приєднання Криму". Минулі чотири роки додали й інших причин: малазійський "Боїнг", війна на Донбасі, спроба перевороту в Чорногорії, втручання в американські вибори, кібератаки, а тепер ось отруєння колишнього офіцера ГРУ… А попереду ще щонайменше шість років шляху, який ми розпочали з Кримського півострова. Шляху, як вважають одні, відродження, а інші - катастрофічного саморуйнування.
Олександр Плющев - російський журналіст, інтернет-експерт і блогер.
Цей коментар є висловленням особистої думки автора, яка може не збігатися з позицією української редакції і Deutsche Welle загалом.
Наслідки російської анексії для Криму
У березні 2014 року Росія анексувала український Крим. Як змінилося відтоді життя на півострові - у фотогалереї DW.
Фото: DW
Операція із захоплення
Бравий Путін на графіті і плакатах, а також російські прапори замість українських з'явилися в Криму після 27 лютого 2014 року, коли люди у військовій формі без відзнак зайняли будівлі Радміну і Верховної Ради АРК в Сімферополі, а відтак ключові об'єкти і українські військові частини. Операція РФ із захоплення Автономної Республіки Крим, що перебуває у складі України, пройшла всього за кілька днів.
Фото: DW/I. Worobjow
Під контролем російських військових
Нелегітимний референдум 16 березня 2014 роки змінив життя кримчан. Незважаючи на протести, в обхід Конституції України на голосування було винесено питання про зміну статусу Криму. Нова влада назвала незаконною передачу Кримської області з РРФСР до складу УРСР в 1954 році і підписала договір про входження до складу РФ. Більшість жителів Криму раділа, а на учасників протестів обрушилися репресії.
Фото: Reuters
Кримські татари поза законом
Від анексії Криму найбільше постраждали кримські татари. Репресії торкнулися всіх, хто вважає дії Росії незаконними. У 2016 році Меджліс кримськотатарського народу визнаний в РФ екстремістською організацією. Його лідерів переслідують, в будинках активістів не припиняються обшуки і арешти. Так було в 1944 році, коли їх як ворогів народу депортував з півострова радянський НКВС.
Фото: picture-alliance/dpa
"А дихати в Криму можна?"
Замість українських телеканалів, відключених у Криму з весни 2014 року, працює аналогове телебачення Росії. Незалежний кримськотатарський канал ATR, який виступав за цілісність України, мовить тепер з Києва, оскільки на півострові його діяльність заборонена. Під заборону потрапили й інші ЗМІ - "15 хвилин", "Lâle", "Крим. Реалії". "А дихати в Криму можна?" - запитують місцеві журналісти.
Фото: picture-alliance/AP Photo/A. Zemlianichenko
Як легально потрапити в Крим
Київ не визнає безконтрольний в'їзд в анексований Крим з Росії. Іноземці повинні спочатку в'їхати на територію України і тільки потім слідувати на півострів, інакше можна потрапити в українські списки нев'їзних. Потрапити до Криму можна через КПП на адміністративному кордоні з материковою Україною - пішки або машиною, інший транспорт тут не ходить. Для українців проїзд і прохід вільний.
Фото: DW/L. Grishko
Санкції за анексію
Євросоюз і США не визнали анексію Криму, не рекомендують своїм компаніям купувати там бізнес і нерухомість, а також торгувати з півостровом. А підприємства Криму не можуть продавати свою продукцію в ЄС і Америку. Через санкції у кримчан не працюють карти Visa і MasterCard і подорожчали кредити, тому що в Крим не поспішають приходити і великі банки Росії.
Фото: picture-alliance/Sputnik/A. Polegenko
Обіцяного чекають три роки
Ті, хто проголосував за Крим в складі Росії, чекають від Путіна виконання обіцянок: споруди Керченського моста, газопроводу, електростанцій і вирішення соціальних проблем. Поки ж доходи кримчан не встигають за зростанням цін і збільшенням вартості "комуналки". Але інформація про незадоволених рівнем життя і про локальні протести з'являється тільки в соцмережах і незалежних ЗМІ.
Фото: DW/R. Richter
Міст від друга Путіна
Будівництво моста через Керченську протоку, який з'єднає материкову частину РФ і Крим, ведеться в авральному режимі. Підряд на будівництво вартістю в 228 мільярдів рублів отримала компанія "Стройгазмонтаж" Аркадія Ротенберга - російського олігарха і друга Путіна. До грудня 2018 року планується звести 4 автомобільні смуги, а до грудня 2019 - 2 смуги залізниці і під'їзні шляхи до них.
Фото: picture-alliance/Tass/V. Timkiv
Чорний переділ
За 3 роки малий бізнес кримчан сильно постраждав від переділу власності на користь бізнесменів РФ. За даними "Крим. Реалії", кількість малих підприємств в 2016 році в порівнянні з 2014-м скоротилася з 15 до 1 тисячі. Проблеми можуть виникнути у власників земельних ділянок і будинків в прибережній зоні. Вони втратять землі, якщо кримські суди не визнають документи, видані до анексії півострова.
Фото: DW/A. Karpenko
Турбізнес зазнає збитків
У сезон в Криму працюють всі пляжі, Росія дозволила ввозити сюди продукти з України. Жителі, зайняті в обслуговуванні, сподіваються, що життя увійде в звичне русло. Але потік туристів за три роки скоротився майже на третину. Залізничне сполучення перервано, а літати на відпочинок без особливого комфорту - дорого. Через санкції ЄС в порти Криму не заходять круїзні пароплави з іноземцями.
Фото: DW/A. Karpenko
Золото кримських скіфів переїде в Київ
Не повернуться до Криму скарби місцевих музеїв - сотні золотих прикрас і зброя. У грудні 2016- го суд в Нідерландах ухвалив передати Києву цю унікальну колекцію з 550 артефактів, яка в дні анексії Криму подорожувала виставками Європи. У судовій постанові сказано, що подальшу долю експонатів виставки "Крим. Золото і таємниці Чорного моря" вирішить український суд.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Maat
З паспортом Росії
З часу анексії Криму місцеві жителі можуть купувати SIM-карти для мобільників тільки з паспортом РФ. Але з виданими на півострові документом не дають візу в посольствах країн ЄС і США. У виграші опинилися кримські пенсіонери, що отримали паспорти РФ. Пенсія у них зросла до рівня російської, а пенсійний вік для жінок знизився з 60 до 55 років.