Парламент Куби схвалив нову конституцію. Попри це зміниться не так багато - однак громадяни ще висловляться на референдумі, де навіть зможуть сказати змінам "ні". Коментар Йоані Санчес.
Реклама
Нова конституція Куби опрацьовувалася за закритими дверима. Комітет з питання реформи, що складається із 33 осіб за головування 86-річного колишнього президента Рауля Кастро видав проект, який нині був підтриманий парламентом. Після цього вперше за кілька десятиліть відбудеться референдум, на якому люди навіть зможуть поставити хрестик у рядку "ні".
Кубинський уряд вже дав натяки на те, з якими змінами, імовірно, доведеться рахуватися. Політичні і правові зміни, в острівній державі, викликають палкі дискусії.
Нарешті, обмеження кількості каденцій президента
Оптимісти зауважують, що нова конституція уперше закріплює право на приватну власність і відкриє можливості для приватних підприємств. Це може бути цікавим для малих підприємств, які утворилися на острові останніми роками і лише сподіваються на більшу правову безпеку та економічний поштовх. Позитивно розглядають також і обмеження терміну президента максимум двома каденціями по п'ять років, а також заборону будь-якої форми дискримінації за статевою ознакою.
Песимісти, зі свого боку, застерігають від того, що ядро конституції цілковито залишається незмінним. У статті п'ятій конституції за компартією залишається "керівна і направляюча" роль для суспільства, а отже зберігається і її абсолютний контроль за життям кожного окремого кубинця. Таким самим недоторканним залишається "соціалістичний характер політичної і соціальної систем" острова. І це попри те, що кубинська модель впродовж багатьох років спирається на експлуатацію людини людиною, на розпродаж земельних ділянок у обмін на закордонний капітал і це при тому, що соціальна прірва дедалі більше дається взнаки.
Окрім того, активісти ЛГБТІ-спільноти закликають легалізувати одностатеві шлюби, право на усиновлення та штучне запліднення для гомосексуальних пар. Цікаво, що через запекле протистояння з боку євангелічних церков саме ця тема донині була найбільш вибуховою в дебатах про нову конституцію.
Зміна однопартійної системи навіть не обговорюється
Противники конституційної реформи також готуються до референдуму. Сторона противників об'єднує різні групи з різноманітних політичних переконань. Дисиденти ставлять собі за мету досягти якомога більшого показника голосів "ні" на референдумі. Однак це буде непросто - переконати мільйони кубинців, що позитивні аспекти нової конституції є недостатніми, якщо заразом має бути схвалена і однопартійна система.
До публікації першої версії нової конституції залишаються тижні, а до референдуму - ще місяці. Доти оптимісти і песимісти повинні надалі намагатися переконати одне одного. Але імовірніше те, що більшість - за тими, кому все одно. Тими, хто відчуває, що нова конституція мало чим змінить їхнє буденне життя.
Цей коментар є особистою думкою автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.
Автомобільна революція - Куба вже не буде островом олдтаймерів?
Довгих 55 років імпорт автомобілів був на Кубі заборонений. Отож кубинці їздили на старих американських "тачках". Від 3 січня 2014-го заборону скасовано.
Фото: picture-alliance/dpa
Обігнати, не наздогнавши
У 1950-ті роки комуністи світу виношували план: комунізм мав стати кращим за капіталізм. І в жодному разі - не поклонятися капіталізму. На Кубі був відомий вислів: "Не наздоганяти, а обігнати". Обігнати кубинцям було дуже важко, оскільки їздили вони на немічних олдтаймерах.
Фото: picture alliance/JOKER
Революція та обмеження
Причиною того, що Кубою їздять автомобілі кам'яної доби, є революція 1958-1959 років. Після її перемоги Фідель Кастро із соратниками хоча й дозволив приватну власність на автомашини, але лише на ті, що вже були на острові до революції. А це й були…
Фото: DW/W. Wilde
Музей автоіндустрії 40-50-х
...американські автомобілі 1940-их та 1950-их років. Таких, наприклад, марок як олдсмобіль, шевроле або плімут (зліва направо). Відтоді на острові з'являлися деякі радянські, французські та азійські автомобілі. Однак їх можна було мати лише обраним урядовцям, бізнесменам та "зіркам", і лише за спеціальним дозволом.
Фото: picture-alliance/dpa
Уся країна – майстерня
Але власникам цих автомобілів теж не позаздриш: ані запчастин, ані кондиціонера, ані комфорту. До того ж, на 100 кілометрів споживають часто понад 20 літрів бензину. Кмітливі кубинці знаходили вихід – вони ремонтували те, що вже не піддавалося ремонту.
Фото: ADALBERTO ROQUE/AFP/Getty Images
Старі візки
А коли двигуни на 150 кінських сил нарешті віддавали кінці, не залишалося нічого іншого як користуватись однією кінською силою. Таких візків на острові багато. Як влучно казали у колишній НДР: "Соціалізм на повній ході не спинити ані бику, ані віслюку."
Фото: picture-alliance/Demotix
Стильне таксі
Зареєструвати олдтаймер як таксі – прекрасний бізнес-хід. Туристи на Кубі готові доплачувати за такий колорит. Нині їх приїздить три мільйони на рік, переважно із Канади.
Фото: picture-alliance/dpa
Повільне відкриття країни
Але невдовзі кубинські вулиці стануть іншими. Цього хоче Рауль Кастро (праворуч), керівник держави та брат свого легендарного попередника Фіделя Кастро. Економіці Куби, відірваній від решти світу, йдеться погано. Дозвіл на придбання автомобілів – це лише маленький крок у напрямку ринкової економіки.
Фото: picture alliance / dpa
Автомобілі для всіх – чи лише для багатих?
Автомобілі мають продаватися вільно і за "ринковими цінами", сказано у газеті офіційних оголошень. Проте незрозуміло, скільки із 11 мільйонів мешканців узагалі можуть дозволити собі приватні транспортні засоби. Державні службовці отримують лише близько 20 доларів на місяць.
Фото: picture-alliance/dpa
За кілька років...
... Куба може стати схожою на сусідній острів Ямайку: тут все забито міцними, дещо "у роках", малолітражками азійського виробництва. Але для того, щоб обганяти, Кубі знадобилися б, певно, інші моделі...
Фото: PRAKASH SINGH/AFP/Getty Images
Кінські сили та політика
Наприклад, Mercedes. Німецький автовиробник для рекламного плакату зробив фотомонтаж, прикріпивши до берета Че Гевари мерседесівську зірочку. І відлякав багатьох кубинців. Ще краще підійшла б Кубі оця модель RX-8 японського виробника Mazda. Адже її рекламне гасло - "Drive the Revolution" - "Кермуй революцією".