Річниця нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз перетворилася в Росії на чергове мілітаристське свято. Заходиш на один із найвідоміших російських інформаційних сайтів, а там заголовок - "Німеччина напала на СРСР". Під фотографією підпис - "онлайн-трансляція". Як, думаю, знову напала?! Але перш ніж шукати дідів кортик і бігти на призовний пункт, все-таки читаю початок статті.

Знак ГТО на грудях

Виявляється, мова йде просто про незграбну спробу нагадати росіянам про напад нацистської Німеччини на Радянський Союз. Деяким пропагандистам, котрі не награлися в підлітковому віці в комп'ютерні ігри за мотивами Другої світової війни, ймовірно, здалося, що такий заголовок буде доречний в День пам'яті і скорботи, коли Росія згадує мільйони загиблих у жахливій світовій м'ясорубці.

Не соромилися ж піарники з REN TV повідомляти, що в рамках акції "Вставай, страна огромная!" їхній телеканал "розбудить патріотизм у росіянах 22 червня рівно о 4-й годині". Про те, що такими заголовками можна накликати нову, не менш страшну війну, ніхто, схоже, не думає.

Мало хто звертає увагу і на різке і повсюдне зростання мілітаризму в російському суспільстві, активно стимульоване владою країни. Сьогодні вже здається нормою те, що ще недавно викликало у багатьох співгромадян законне запитання: "Ми що, товариші, воювати збираємося, а можна, хоча б, дізнатися з ким і коли?" Ніхто не запитує, навіщо депутати здають норми ГПО, а головне - навіщо вони взагалі відновили обов'язкову здачу цієї норми, що розшифровується як "Готовий до праці і оборони". Читай: до роботи і до військових дій.

Культура з пістолетом

У Підмосков'ї на кошти міноборони створюється російський варіант "Діснейленду" - військово-патріотичний парк "Патріот", де діти зможуть в ігровій атмосфері постріляти, покататися на танку і взагалі отримати щеплення патріотизму. Можна не сумніватися, що воно буде зроблене в тому вигляді, в якому патріотизм розумів відставний радянський старшина з його традиційним "упав - віджався", який викладав школярам "Початкову військову підготовку". Патріотизму без війни цей тип людей уявити собі не може. Їм би все на підлітків протигаз натягати і змушувати бігати з автоматом, а може навіть і стріляти, якщо знайдеться в кого.

Міністр оборони Сергій Шойгу нагадує, що його відомство займається відновленням військових полігонів по всій Росії. За словами міністра, мережа таких центрів, яким є парк "Патріот", має бути створена по всій країні. Шойгу ставить військові полігони і мілітаризовані "парки культури і відпочинку" в один ряд - і це мало кого шокує в сучасній Росії.

Під ці необережні "ігри патріотів" напередодні Дня пам'яті і скорботи підверстують навіть знаменитий підмосковний рок-фестиваль "Нашестя". Ще рік тому відомий російський рокер Андрій Макаревич в майці з "пацифіком" закривав цей фестиваль закликом до миру. Цього року його колеги критикують мілітаризацію мирного заходу, а сам Макаревич змушений відмовитися від участі: його місце займуть танки.

Завтра була війна

Чи розуміє Кремль, що він робить, так активно мілітаризуючи російське суспільство? Скоріше за все, так. Прагматичні популісти впевнені, що вони підвищують рівень підтримки влади з боку населення. Та й керувати людьми, що крокують строєм, набагато простіше. Ну, а так звана "партія війни" і зовсім не хотіла б зупинятися на одних лише закликах. На думку відвертих мілітаристів, Росія не для того піднялася з колін, щоб лише мирні змагання з танкового біатлону влаштовувати. Можна і повоювати за "велич країни".

При цьому прагматики в Кремлі впевнені: скориставшись мілітаризмом, вони зможуть його в будь-який момент "згорнути" і з легкістю повернутися до мирного життя. Але вони помиляються. Зрушити таку махину, як Росія, дуже важко. Однак якщо рух вже почався, то зупинити його практично неможливо. Це все одно, що намагатися перешкодити сніговій лавині або землетрусу. Значить, після переконування населення в неминучості великої війни, рано чи пізно російським правителям-популістам доведеться задовольняти суспільні очікування і підтримати "велику війну" незалежно від того, з ким і коли вона почнеться і чи буде шанс у ній перемогти.

Автор: Іван Преображенський, політолог, постійний учасник німецько-російського форуму "Петербурзький діалог" і російсько-польського експертного дискусійного клубу PL-RU