1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
ПолітикаБілорусь

Лукашенко більше не "бацька" білорусам

Федір Крашенінніков
Федір Крашенінніков
13 серпня 2020 р.

Багато років Олександр Лукашенко створював образ м'якого і дивакуватого "бацьки" всіх білорусів. Тепер з цього приводу жодних ілюзій ні у кого бути більше не повинно, впевнений Федір Крашенінніков.

Олександр Лукашенко пілся виборів президента Білорусі 9 серпняФото: picture-alliance/dpa/A. Pokumeiko

Ретельно виплеканий самим Олександром Лукашенком і його пропагандою - більшою мірою для зовнішнього світу - образ "бацьки" остаточно зник у першу добу після президентських виборів. Лукашенко виявився зовсім не "бацькою", не строгим, але справедливим головою колгоспу зі старого радянського фільму, а цинічним і жорстоким диктатором, у якого для незадоволених є не тільки грубуватий гумор, але і озброєна до зубів охранка, готова без всяких сумнівів бити і ганяти білорусів.

Трансформація образу Лукашенка

Сам по собі факт, що в Білорусі перебуває стільки молодих людей, готових покірно виконувати відверто злочинні накази, - це ще одне свідчення проти наявних там порядків. У XXI столітті в Європі цілий народ систематично піддається політичному розтлінню, а самопризначений "бацька" ростить з білоруської молоді катів своїх земляків - вже сам по собі страшний злочин, наслідки якого будуть мучити Білорусь багато років після відходу Лукашенка.

Читайте також: Влада може запровадити надзвичайний стан - правозахисник про ситуацію у Білорусі

Звичайний лукашизм

Напевно, самим білорусам, особливо тим, хто багато років боровся з диктатурою Лукашенка, читати здивовані коментарі з-за кордону і смішно, і прикро. Вони ж то знали, з ким мають справу, і роками намагалися звернути увагу на те, що коїться в їхній країні. Вибори в Білорусі фальсифікуються давно і регулярно, конституція переписана під Лукашенка, а опозиційних політиків систематично переслідують, причому деякі з них просто зникли без сліду.

Федір КрашенінніковФото: DW/P. Böll

І, тим не менш, навколишній світ спокійно дивився на перетворення європейської країни на вотчину Лукашенка. Тому в якомусь сенсі в трагедії білоруського народу винні й усі ті країни і їхні лідери, які надалі визнають режим Олександра Лукашенка законною владою Білорусі.

Привітання ж Лукашенка з перемогою на виборах від лідерів низки держав - це їхнє послання не стільки йому, скільки демократичним і вільним країнам і їхнім народам, але, перш за все, - власним громадянам. Інтернаціонал диктаторів і автократів недвозначно заявив, що він своїх не кине, а стрілянина і кров на вулицях його не бентежить. Ну а те, що привітання надіслали і лідери деяких країн, що вважаються демократичними, має серйозно насторожити їхніх громадян.

Союзна держава для Лукашенка

У 1990-ті роки Лукашенко експлуатував ностальгію багатьох громадян Білорусі й Росії за СРСР, який щойно розвалився, і став символом того, що якщо не повна, то хоча б часткова реставрація радянського ладу можлива. Він став своєрідним предтечею Володимира Путіна, який повів Росію шляхом рерадянізації кількома роками пізніше.

Читайте також: "Йди, поки не пізно" - Алексієвич закликає Лукашенка до відставки

Великим успіхом Лукашенка стало підписання в грудні 1999 року Договору про створення Союзної держави з Росією. Лукашенко правильно оцінив важливість для лідерів Росії символічних кроків і ритуальних клятв у вірності радянському минулому. Цей специфічний товар він багато років обмінював на економічні преференції, нітрохи не збираючись об'єднуватися з Росією насправді.

При цьому так звана Союзна держава відгороджувала Білорусь від тиску з Заходу і робила керівництво Росії заручником своїх гасел: як би не поводився Лукашенко, але в підсумку йому все сходило з рук, тому що ілюзія часткового відродження СРСР все ще занадто багато значить для мешканців Кремля.

Незважаючи на всі скандали і звинувачення останнього часу, не може бути жодних сумнівів у тому, на кого путінська Росія ставить у нинішній ситуації. Будь-який новий лідер Білорусі буде змушений переглянути відносини, в тому числі й у рамках Союзної держави, а вже про об'єднання двох країн розмови і зовсім втратять сенс.

Читайте також: Коментар: Осінь диктатора Лукашенка

Слабкий, спійманий на брехні і причетний до кровопролиття Лукашенко навіть корисніший для Путіна, ніж був раніше. Мертвою хваткою вчепившись в президентське крісло, Лукашенко остаточно закриває для себе будь-які перспективи на Заході, і якщо він утримає владу, то Білорусь - так чи інакше - опиниться в руках Путіна.

Всидіти на штиках

Будь-який диктатор завжди пам'ятає, що народна любов мінлива, та й взагалі від любові до ненависті - лише один крок. Тому будь-яка диктатура завершується кров'ю - малою або великою.

Олександр Лукашенко спробує всидіти на багнетах, і якщо у громадян Білорусі зараз не вийде повернути свою країну на шлях демократії, то попереду на них чекає затяжна помста не дивакуватого "бацьки" і навіть не строго вітчима, а розлюченого і наляканого диктатора, а в перспективі - інтеграція з путінською Росією на її умовах.

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW