Понад 25 років дві балканські країни, що запізнилися із розв'язанням суперечки, докучають цим ЄС і всій міжнародній спільноті. Та, схоже, Греція і Македонія зараз наблизилися до розв'язання конфлікту щодо назви останньої.
Але ейфорію в обох країнах із приводу знайдення рішення суперечці поділяють далеко не усі. У Греції наполягали, що Республіка Македонія, яка постала на руїнах колишньої Югославії, не має права брати собі цю історичну назву. Мовляв, ще з античних часів назва Македонія позначає грецький регіон і до того ж є батьківщиною національного героя Александра Македонського. А от македонці вважали, що невелика мультиетнічна республіка має повне право претендувати на цю гарну назву. Адже вони теж нащадки Александра Македонського, про це свідчать численні монументальні споруди у столиці Скоп'є.
Компромісний варіант
Починаючи із цього тижня обидві сторони намагаються діяти прагматично, полишивши історію позаду. Після багатомісячних консультацій грецький прем'єр-міністр Алексіс Ципрас та його македонський колега Зоран Заєв оголосили, що дійшли згоди щодо компромісного варіанту назви - "Республіка Північна Македонія". Саме вона і стала тією магічною формулою, яку довго шукали. Хоча раніше, протягом останніх десятиліть, обидві сторони її відкидали.
Тепер Македонія мусить внести зміни у конституцію, аби позбутися усіх пасажів, які з точки зору Афін можуть бути розтлумачені як територіальні зазіхання. Зі свого боку Греція мусить нарешті відкрити шлях для вступу Північної Македонії до НАТО та початку переговорів про членство у ЄС.
Але вже можна вважати заслугою лівого Ципраса та соціал-демократа Заєва те, що обидва, попри опір націоналістів з обох сторін, вдалися до серйозної спроби завершити цю анахронічну, політично та економічно контпродуктивну суперечку щодо назви. Греції як багаторічному члену НАТО та ЄС вже настала пора відіграти конструктивну і стабілізуючу роль у регіоні. У свою чергу Македонія, яку постійно переслідують економічні проблеми та тертя між албанським та македонським населенням, потребує якнайшвидшої інтеграції у структури ЄС та НАТО.
Противники подають голос
На шляху реалізації підписаної тимчасової угоди ще чимало бар'єрів. Її мають ратифікувати парламенти обох країн, а у Македонії має ще й відбутися референдум. Македонський президент Георге Іванов, що походить із лав консервативної опозиційної партії VMRO, уже заявив, що відкидає знайдений компроміс. Згідно з конституцією, він може не підписувати угоду і повернути її парламенту. До того ж восени своє слово щодо домовленостей із Грецією мають висловити самі македонці на референдумі.
Але і в Афінах, де Ципрас щойно вистояв в ініційованому консервативною опозицією голосуванні з вотуму недовіри, невблаганні патріоти гуртуються і планують демонстрації проти "розпродажу" назви Македонія.
Правопопулістський партнер Ципраса по коаліції Панос Камменос оголосив, що його партія голосуватиме проти компромісу із Македонією, хоча на голосуванні щодо вотуму недовіри ця політсила підтримала уряд. Це означає, що Ципрасу лишається лише сподіватися в парламенті на голоси соціал-демократичної опозиції, адже його власна партія SYRIZA більшості не має. Разом з тим, з боку рештків колишньої партії PASOK у парламенті лунають натяки про готовність підтримати угоду. Натомість голова консервативної партії Nea Dimokratia Киріакос Міцотакіс, який згідно з опитуваннями може стати наступним прем'єром Греції, закинув Ципрасові "національне невігластво" у питанні компромісу з Македонією та спробував повалити уряд через ініціювання вотуму недовіри.
Раз по раз грецькі партії перетворюють суперечку між двома державами у предмет "національної важливості" і у такий спосіб діють проти справжніх інтересів країни. Тож шлях до греко-македонського порозуміння буде і надалі тернистим.
Цей коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle в цілому.