Державний прапор Німеччини на спільній пресконференції канцлерки Німеччини Анґели Меркель (Angela Merkel) і президента Росії Володимира Путіна в Кремлі стояв біля прапора Євросоюзу, а російський прапор - трохи збоку. Маленька, але примітна деталь. Чи зміниться ситуація після переговорів у Москві? Зблизяться Росія, Німеччина і Європейський Союз? Це тим більш важливо у світлі загрози ескалації на Близькому Сході.

"Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти", - каже відома російська приказка. Хоча Анґела Меркель і Володимир Путін не дружать, вони є партнерами в економіці і в політиці. Обоє лідерів зараз, ймовірно, є ближчими, ніж будь-коли раніше - попри санкції ЄС щодо Росії, вбивство чеченського польового командира в Берліні, незважаючи на анексію Криму і конфлікт на Донбасі, а також всі політичні розбіжності. Меркель потребує Путіна, а Європа - Росії.

Перетворення на ключового гравця

Хочеш чи ні, але вплив Росії на Близькому Сході величезний. Вона перетворилася на ключового гравця в регіоні - зокрема, через вакуум влади, який залишили американці. У Лівії, де існує загроза подальшої ескалації громадянської війни і звідки можна очікувати нового потоку біженців у напрямку Європи. У Сирії, де Путін у військовому плані має право голосу врівні з президентом країни Башаром Асадом. В Ірані, союзником якого вважає себе російський лідер.

Путін необхідний для вирішення цих конфліктів. І він це знає. Для президента Росії безперечно має значення його сприйняття на міжнародній сцені і відсутність звинувачень в одноосібних діях. Так само як і те, щоб росіян у Сирії вважали не паліями війни, а посередниками у встановленні миру. І, нарешті, щоб західні санкції колись були зняті.

Канцлерка як однодумниця Кремля

Багатогодинні переговори в Кремлі залишають після себе питання: чи готова Німеччина піти на нову співпрацю, яка веде її від США? З моменту приходу Дональда Трампа в Білий дім у Меркель і Путіна з'явився у Вашингтоні спільний противник у сферах економіки і політики. Німеччина хай там що прагне отримувати російський газ "Північним потоком-2", а США прагнуть перешкодити цьому всіма засобами. МЗС Німеччини, як і МЗС Росії, засудив вбивство Сполученими Штатами іранського генерала Касема Сулеймані в Багдаді.

Іншими словами: канцлерка Німеччини приїхала до російського президента як однодумниця. А поїхала переконаною в тому, що Берлін в майбутньому також зможе взяти участь у вирішенні близькосхідної кризи. Путін і Меркель домовилися про проведення в Берліні міжнародної конференції з метою мирного врегулювання ситуації в Лівії. Це - перший крок до миру. Треба сподіватися, що не останній.

Автор: Юрій Решето, кореспондент DW у Москві

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.