1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Мирне співіснування з Росією

Інґо Маннтойфель
Інґо Маннтойфель
14 липня 2016 р.

Як має НАТО надалі будувати відносини з Росією? Потрібні маленькі кроки деескалації, але патова ситуація залишатиметься, вважає Інґо Маннтойфель.

Фото: Reuters

Невипадково засідання НАТО-Росія відбулося після саміту Альянсу у Варшаві. Саміт трансатлантичного військового альянсу і зустріч НАТО-Росія символізують центральні складові західної "подвійної стратегії" у відносинах з Росією: демонстрацію військової міці у тісній зв’язці з готовністю до діалогу щодо розбіжностей в інтересах між Заходом і Росією.

Рішення про військову присутність у балтійських країнах і Польщі - це реакція на відчуття загрози, що виходить від Росії. Це відчуття особливо поширене у Східній Європі. Відрядження чотирьох батальйонів - правильний знак солідарності союзників всередині НАТО і сигнал відлякування.

З іншого боку: чотири тисячі солдатів - це не перебільшене брязкання зброєю. Справжня військова загроза Росії з Балтики мала би зовсім інші масштаби. Залишається сподіватися, що російське керівництво дивитиметься на це так само тверезо і не матиме відчуття гонки озброєнь.

Уникнення військової конфронтації

НАТО має дати зрозуміти Кремлю, що в Альянсу немає агресивних намірів щодо Росії. Усталені підвалини мирного порядку в Європі були зруйновані саме зовнішньою політикою Росії. Сприйняття Росії як загрози спричинене не лише російською політикою відносно України, але і вкрай небезпечними провокаціями російських військових у Балтійському і Чорному морях. Саме такі інциденти і належить обговорювати на засіданнях Ради НАТО-Росія, якщо вона знову зустрічатиметься на регулярній основі.

З позиції сили НАТО має зробити ставку на деескалацію і вести консультації з Росією про те, як в будь-якому разі уникнути конфронтації. Президент Путін протягом останніх тижнів дав зрозуміти, що Росія також була би готовою до деескалації.

Інґо Маннтойфель

Стриманий оптимізм не мав би бути завадою для реалістичного аналізу: відносини між Заходом і Росією є надовго зіпсованими. Такими вони і залишатимуться, навіть у разі початку деескалації, на яку хочеться сподіватися. Україна була лише приводом, а не причиною цієї конфронтації.

Реалістична політика стосовно Росії

Росія вже давно - ще до кризи навколо України - домагалася оновлення європейської архітектури безпеки, вважаючи недостатньо захищеними власні інтереси. Захід довго ігнорував ці ревізіоністські вимоги Росії, адже фактична вимога визнання сфер впливу несумісна з європейськими принципами. Президент Путін військовими засобами створив нову реальність, проігнорувавши міжнародні угоди і договори.

Зчинена Росією ескалація мала на меті змусити Захід визнати російські претензії. Однак Захід далекий від того, аби документально зафіксувати російські сфери впливу у новій європейській архітектурі безпеки. Країни НАТО роблять ставку на те, аби підштовхнути Росію до повернення до попередніх структур. Мета Заходу - зміна російської позиції, а не підлаштовування під інтереси Москви.

З іншого боку, завдяки своїм грубим діям з використанням військової сили, Путіну фактично вдалося досягнути важливих цілей. Зокрема, членство України і Грузії у НАТО відкладається на невизначене майбутнє. А санкції Заходу хоч і загальмували масштабний наступ Росії на Україну, якого всі боялися, але виходу Росії з Криму чи Донбасу вони досягнути не змогли. У рамках Мінського процесу Росія тепер має право голосу на переговорах щодо українських питань, чого вона і домагалася.

Таким чином з точки зору політики безпеки виникла патова ситуація, яка на найближче майбутнє являтиме собою нормальний стан справ у відносинах між Росією і Заходом. Звикнути до цього нового способу співіснування, утримувати мир у такій ситуації і уникнути гонки озброєнь - це і є найважливіше дипломатичне завдання на найближчий час.

Автор: Інґо Маннтойфель, керівник відділу Європи та головний редактор російської редакції DW

Ексклюзив DW: "Образ ворога повернувся - наскільки небезпечний новий конфлікт між Заходом та Сходом?"

42:35

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW