Затримання Геннадія Корбана, яке супроводжувалося обшуками в офісах очолюваної ним партії "Українське об'єднання патріотів" ("УКРОП") та Фонді оборони країни, може стати початком великого протистояння між президентом Петром Порошенком та його опонентами. Виклик, кинутий СБУ та ГПУ, представники дніпропетровської промислово-фінансової групи, до якої належить і Корбан, вочевидь, приймуть. Не в їхніх традиціях відступати. Однак чим завершиться це протистояння, в яке, очевидно, будуть втягнуті й інші політичні гравці, сьогодні навряд чи хтось може спрогнозувати.

Хто такий Корбан

Геннадій Корбан - один із давніх соратників олігарха Ігоря Коломойського. Ще у 1990-тих він допомагав Ігорю Валерійовичу вибудовувати імперію групи "Приват" шляхом "дружніх" поглинань підприємств. У 2014-му разом з Коломойським Корбан увійшов до керівництва Дніпропетровської обласної адміністрації. Саме за їхньої активної участі область будувала захисні редути від так званої "Новороссии".

Рік тому Коломойський та його соратники активно здійснювали не тільки оборону Дніпропетровська, але й сприяли становленню добровольчих батальйонів у країні, створювали умови для лікування поранених бійців АТО. Звичайно, при цьому вони думали і про захист свого бізнесу. Було б наївно вважати, що це не так. На початку 2015 року, коли стало зрозуміло, що конфлікту між президентською командою та командою Коломойського не уникнути, Корбан узявся за створення політичної партії "УКРОП". Сам він безславно намагався пройти у Верховну Раду по Чернігову. Там за роздачу гречки виборцям і отримав прізвисько "Маршал Гречка".

А ось місцеві вибори у жовтні стали для "УКРОПу" справжнім тріумфом. Сам Корбан боротьбу за посаду мера Києва програв, однак його політична сила отримала місця у 400 місцевих та районних радах. "Укропівці" претендують на крісло мера Дніпропетровська та Павлограда, де їм протистоять колишні соратники Януковича.

Навіщо силовики гриміли зброєю?

Дії Служби безпеки та Генеральної прокуратури із затримання Геннадія Корбана вразили своєю масштабністю. 500 співробітників СБУ та 50 слідчих та прокурорів брали участь у спецоперації з припинення діяльності, як стверджує прокуратура, організованого злочинного угруповання на чолі з Корбаном. Усе це супроводжувалось масовими обшуками, арештами майна та грошових коштів. Це була справжня бойова операція із застосуванням зброї та бронетранспортерів - нічого подібного українці ще не бачили.

Влада, вочевидь, готувалась до силового протистояння з представниками дніпропетровської фінансово-політичної групи. Щоправда, в умовах війни на Донбасі увесь цей антураж, радше, свідчив, не про силу, а про слабкість влади. Вочевидь, Київ боявся зворотної реакції прихильників Корбана та Коломойського, на боці яких зараз перебуває частина добровольчих батальйонів, у тому числі й добровольчий український корпус "Правий сектор".

Проте і затримання Корбана, й обшуки в офісах відбулись без силового протистояння. Лідера "УКРОПу" звинуватили у створенні організованої злочинної групи (ОЗГ). Однак, погодьтесь, виглядає щонайменш дивно, що "злочинна група" виявилась не в стані сама себе захистити. Крім того, Корбану інкримінують розкрадання коштів, викрадення людей та автотранспорту. На усі ці звинувачення лідер "УКРОПу" обіцяє дати відповідь у суді.

Війна без переможців

Усе, що відбувається навколо Геннадія Корбана, треба сприймати, перш за все, у контексті доволі складних стосунків Порошенка і Коломойського. Останній, звичайно, публічно заперечує наявність конфлікту з президентом. Однак усі пам'ятають, як весною 2015 року, перебуваючи у статусі глави Дніпропетровської області, Коломойський увійшов у жорсткий клінч з центральною владою за право контролювати компанію "Укрнафта". Саме тоді команда Ігоря Валерійовича, який пішов у відставку, почала брати активну участь у політичному житті країни.

Президент запевняє, що затримання Корбана не має жодного відношення до політики. Мовляв, це тільки початок великих "посадок" - як представників нової влади, так і старої. Чи усвідомлює Петро Порошенко наслідки оголошеної війни "укропівцям"? Мабуть, не до кінця.

По-перше, нинішнє протистояння спровокує формування широкого партійного фронту проти Петра Порошенка. До нього, вочевидь, приєднаються Радикальна партія, "Батьківщина", "Самопоміч" та "Свобода".

По-друге, протистояння з "приватівцями" може заторкнути не тільки інтереси цієї групи, але і звичайних громадян. Зокрема, через той же "Приватбанк". Незважаючи на усі публічні заяви, Коломойський навряд чи пробачить Порошенкові затримання Корбана. Якщо держава сьогодні звинувачує Геннадія Корбана у створенні ОЗГ, то де гарантія, що завтра "Приватбанк", який контролює Коломойський, не буде оголошений частиною цього угруповання?

Ігор Коломойський не звик програвати. Його стримані коментарі щодо затримання Корбана зовсім не означають, що господар "Приватбанку" не захищатиме свого соратника. Якщо Порошенко раптом поставить собі за мету знищити бізнес Ігоря Валерійовича, останній може докласти максимум зусиль до того, щоб Петро Олексійович позбавився президентської посади. Для цього у Коломойського є багато засобів та можливостей - і фінансових, і організаційних, і інформаційних. У цій війні не буде переможців, однак у ролі переможених може опинитись уся країна.