Це був наймасштабніший теракт у США після подій 11 вересня 2001 року. Травмованим виявилось ціле місто, уся країна перебувала у шоковому стані. Жахливі кадри з Бостона глибоко врізалися в колективну пам'ять американців. Троє людей загинуло, багато хто з 264-х постраждалих були покалічені, втратили руки і ноги, їхньому здоров'ю нанесена непоправна шкода. Чи є на тлі цього смертна кара єдиним можливим видом покарання?

Я абсолютно переконаний: Ні!

Однак тяжкість злочину і громадський тиск, вочевидь, не залишили прокуратурі іншого вибору, а захист позбавили простору для маневру, що дозволив би шляхом домовленостей запобігти призначенню судом найжорстокішого покарання.

Таким чином, вирок став перемогою прокуратури, здобутою нелегким шляхом. Гіркої поразки зазнала захисниця Юдіт Кларк, яка марно намагалася домогтися пом'якшення покарання, вказуючи на молодий вік Царнаєва і його схильність до чужого впливу.

Більше жодних сумнівів?

Сторона обвинувачення змогла переконати дванадцять членів журі присяжних у тому, що Джохар Царнаєв - це холоднокровний вбивця, який спланував і вчинив підступний і безжальний злочин. На відеозаписах присяжним була представлена ​уся жахливість бостонського теракту в найжорстокіших подробицях. Обвинувачення дало зрозуміти, що атака була політично мотивованою дією, тобто актом тероризму.

У жодного з дванадцяти присяжних після цього не виникло бодай-яких сумнівів.

Однак, якщо неупереджено та спокійно проаналізувати судовий процес і вирок, виникають суттєві сумніви. Ще добре пам'ятається, як важко давалось суду переконати бостонців стати учасниками журі присяжних. Теракт торкнувся особисто майже кожного мешканця міста - безпосередньо або через друзів і родичів. Тож навряд чи можна уявити собі, що обрані присяжні залишились неупередженими. До цього варто додати, що до їх числа увійшли тільки ті, хто, в принципі, не має проблем зі смертною карою і цілком готовий винести цей вирок. І хоча цей критерій відбору встановлено законом, він кидає не найвигідніше світло на американську судову систему.

Вроджена вада процесу

Рішення проводити судовий процес у Бостоні було помилковим з самого початку. Коли ціле місто приголомшене терактом такого масштабу, складно неупереджено і без стороннього впливу домогтися справедливості. Саме тому в 1995 році процес у справі терористів, які здійснили жорстокий теракт в Оклахомі, був перенесений в Денвер.

Нова міністерка юстиції Лоретта Лінч поквапилася привітати винесений Царнаєву вирок і визнати його відповідним покаранням за страшний злочин. Але і вона не зможе запобігти гіркому післясмаку, що залишився після судового процесу та винесеного вироку.

Вільно ухвалене рішення?

Щоб не виникло непорозумінь: злочин Царнаєва - жахливий, огидний і заслуговує на жорстке покарання. Питання лише у тому, чи дійсно присяжні й судді були повністю вільні, ухвалюючи рішення, і чи переконливий винесений згодом вирок у вигляді смертної кари. У мене залишаються сумніви.

При поданні апеляції захист напевно керуватиметься саме цими аргументами. Міністерка юстиції Лінч висловила надію на те, що жертви теракту і їхні сім'ї тепер зможуть примиритися зі втратою. Цілком благе бажання. Апеляційний розгляд може затягнутися на роки. Весь цей час картини подій у Бостоні продовжуватимуть мучити жертв теракту та їхні сім'ї. І Джохар Царнаєв залишатиметься частиною цієї історії.