З часу падіння Берлінського муру уявити собі війну між двома країнами у Європі було практично неможливо. Здавалось, що тепер її загроза зникла зовсім. Однак нині Росія змушує союзників у ЄС та НАТО замислитись над, як здавалось донедавна, неможливим. Обговорюється чимало сценаріїв, у яких регіональний, порівняно "невеликий" конфлікт на Сході України може розвинутись до масштабів справжньої світової кризи: Росія може використати безнадійну ситуацію у гуманітарній сфері в Донецьку як привід для відкритої інтервенції. Сполучені Штати у такому разі могли б запустити поставки зброї в Україну у великих обсягах, або й взагалі здійснити напади по позиціях сепаратистів - і таким чином втрутитися у бойові дії.

Дещо безглузда дискусія про те, як ефективно допомогти Україні, стала свідченням безпорадності НАТО. У Альянса нині відсутня доктрини у сфері політики безпеки, немає стратегії реагування на нові загрози зі сходу. Політичні діячі Заходу у цій сфері приголомшено спостерігають за тим, як Кремль "грає м'язами", реагуючи у такий спосіб на українську кризу.

Небезпечні маневри

Жоден день не проходить без того, щоб російський воєнний літак не був перехоплений над Балтійським морем неподалік від країн ЄС та НАТО. Деякі з цих маневрів дуже небезпечні. Адже російські воєнні літаки почасти вимикають трансподери і таким чином стають невидимими для цивільної авіації.

Список серйозних інцидентів довкола Балтійського моря стає дедалі довшим. То кораблі російського військового флоту неочікувано з'являються поблизу литовського узбережжя, потім неідентифікований підводний човен блукає у шведських територіальних водах. Тепер Швеція має намір активізувати воєнні навчання резервістів.

Як у найстрашніші часи "холодної війни"

Литва, Латвія та Естонія за останні місяці замовили озброєння на суму понад мільярд євро, передусім йдеться про системи протитанкової оборони. Ще на початку літа російські збройні сили проводили масштабні військові навчання неподалік від кордонів балтійських країн. Це все відбувається на тлі загрозливої риторики з боку Росії щодо трьох балтійських країн. Які, до речі, є членами НАТО. Навіть Румунія, яка також входить до Альянсу, була змушена зіткнутися з погрозами з боку Москви, яка бореться за вплив у частково румуномовній Молдові. Румунія стала наступною у списку країн, яким найбільше загрожує небезпека з боку Москви, - після України і балтійських держав.

Співпраця між НАТО та Росією завжди була натягнутою. Плідної кооперації так і не вдалося налагодити. Однак тепер вона й зовсім припинилася. Одна сторона не знає, які наміри має інша. Як у найгірші часи "холодної війни" про плани іншої сторони можна дізнатися лише зі здогадок спецслужб та інформації військової розвідки, які й визначають уявлення про неї, про її озброєння та військово-політичні наміри.

Європа - небезпечний континент

Міністр закордонних справ ФРН нещодавно скаржився: "Ми говоримо лише один про одного, а не один з одним". Неспроможність до діалогу особливо небезпечна, оскільки за останні роки система контролю над конвенціональними видами озброєнь у Європі занепала. Першопочатково НАТО та Росія визначили граничну межу звичайного озброєння у Договорі про конвенційні збройні сили у Європі (підписаний у 1990 році між країнами НАТО та Варшавського договору та адаптований у 1999 році на саміті ОБСЄ в Стамбулі. - Ред.). Крім того, існувала домовленість щодо проведення взаємних перевірок та регулярних перемовин. Утім, нині цей договір юридично нечинний та політично мертвий.

Новий рік Європа зустрічатиме дуже непевно, з непередбачуваною ситуацією на її кордонах. Тепер їй дуже потрібна нова доктрина у сфері політики безпеки, а також політика відновлення довіри.