"Полента не вибухає!" - цю стару мудрість про буцімто терплячість румунів слід переглянути по-новому. Народ більше не прогинається! Десятки тисяч румунів знову вийшли на вулиці, щоб захистити свою правову державу від політичних утисків. Це пробуджує аналогії до масових демонстрацій, які призвели до повалення комуністичного диктатора Чаушеску у грудні 1989 року. Сьогодні, 28 років потому і через 10 років після вступу країни до ЄС, громадянське суспільство обороняється від спроб правлячих посткомуністичних соціал-демократів (Соціал-демократичної партії Румунії, СДП) контролювати правосуддя та знівелювати результати цілком успішної боротьби з корупцією.
Поки що протести мирні, проте провідні політики Соціал-демократичної партії Румунії анонсують відплату. Нібито має бути організована величезна демонстрація їхніх прибічників, яку "буде чути далеко за межами Брюсселя, аж до Марсу". Це звучить як відірваність від реальності, цілком в дусі Чаушеску. Він також вважав, що народ безкінечно "ковтатиме" його маніпуляції та до кінця витав у своїх божевільних ідеях. Він також демонстративно скликав свій народ у 1989 році, переконаний у вічній підтримці та вдячності. І він мусив зрештою втікати на вертольоті з даху штаб-квартири своєї партії від натовпу, який хотів нарешті позбутися диктатури.
СДП - купа уламків
Як низко ще може впасти партія, яка називає себе соціал-демократичною, але перебуває у міцних обіймах корупційних груп? Груп, які з часів отримання влади урядом рік тому не мають жодної іншої мети, як підпорядкувати собі правосуддя - щоб врятувати самих себе.
СДП - глибоко розділена. Табір партійного лідера Лівіу Драгня поки ще має перевагу. Засуджений раніше за злочин політик розподілив важливі ключові посади серед свого оточення. Але, з огляду на його неодноразові спроби як голови парламенту смикати за ниточки у власних інтересах, внутрішньопартійні розколи стають дедалі глибшими. Колишні прибічники відвертаються і хочуть вберегти свою партію від остаточного краху. У крайньому разі, як можна почути дедалі частіше, вони б відсторонили свого керівника, щоб і надалі лишатися в уряді. Це було б не вперше в історії партії.
Однак громадянське суспільство ця гра більше не вражає. Воно, власне, мало усвідомити, що його часткова перемога на початку року була нетривкою. Хоча поспішна постанова, за допомогою якої уряд під проводом СДП хотів підім'яти під себе правосуддя, під тиском протестів була відкликана, проте прибічники Драгні одразу ж приступили до того, щоб "демократичним шляхом" провести суперечливі закони через парламент. Зробити це не було важко, враховуючи, що більшість мандатів належить СДП.
Надії на президента Йоханніса
Тому захисники правової держави покладають свою надії на президента Румунії Клауса Йоханніса. Останній ще в лютому став на бік протестувальників і кілька разів обіцяв застосувати всі доступні йому конституційні важелі, щоб зупинити ці наміри. Останньою інстанцією в цьому разі може бути референдум, тобто - рішення за громадянським суспільством. Чи стане Йоханнісу на це сміливості?
Минулої неділі демонстранти дістали підтримку з боку великого представника румунської інтелігенції, філософа, есеїста та ліберального політика Міхая Шори. Попри свій поважний вік - на початку листопада йому виповнився 101 рік - Шора чітко висловився за незалежність правосуддя і також долучився до демонстрацій. "Без правосуддя нашою країною керували б злодії та крадії", - зауважив Шора. Більшість Румунів знають це і тому хочуть далі виходити на вулиці - допоки не мине це паскудне безчинство.