1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Коментар: Неспроможність політичних еліт Балкан

Веріца Спасовска
Веріца Спасовска
18 серпня 2015 р.

Майже половина біженців, які просять притулку в Німеччині, походять із Балкан. Чому вони приїжджають та від чого тікають? Відповідальними за це є передусім політичні еліти регіону, переконана Веріца Спасовска.

Фото: Reuters/S. Nenov

Війна, голод та тортури не мають місця ані в Косові, ані в Албанії, Сербії, Македонії чи Боснії і Герцеговині. Вже півтора десятиліття держави-наступниці Югославії та їхні сусіди живуть у мирі. Хорватія та Словенія навіть стали членами Європейського Союзу. Інші балканські країни вже багато років мають перспективу членства.

Отже, ситуація на Балканах не йде ні в яке порівняння із Сирією, Іраком та Афганістаном, де люди щоденно помирають через терор та війну. Тим не менше, люди масово залишають Балкани, аби шукати притулку в Німеччині. Передусім вони хочуть втекти від бідності та відсутності перспектив. Вони розчаровані через політичний та економічний застій на їхній батьківщині. І за це передусім відповідальні політичні еліти.

Допомога ЄС не мала ефекту

Мільярдна допомога ЄС на відбудову не дуже допомогла економічному розвитку та демократизації. І перспектива членства в ЄС, видається, теж не надто надихає політиків на здійснення реформ. Адже дані країни хоч і отримують кошти з ЄС, не будучи членами Євросоюзу, вони не повинні віддавати Брюсселю повноваження та можуть не соромлячись забезпечити собі легкий заробіток.

У країнах Західних Балкан рівень безробіття упродовж двох останніх десятиліть знаходиться на рівні 20-50 відсотків. У Боснії і Герцеговині понад 60 відсотків молодих людей не мають роботи. Навіть добре освічені молоді випускники насилу можуть знайти адекватну роботу. Корупція та кумівство запобігають справедливим можливостям на ринку праці. Політичні партії розрослись у суспільствах, як спрути. Вони щонайменше непрямим чином є найбільшими роботодавцями: хто буде директором або вахтером, визначає відповідна правляча партія, незважаючи на професійну кваліфікацію кандидатів.

Веріца Спасовска

Зважаючи на ці умови, серед багатьох людей зростає відчуття безсилля. Багато людей мають партійні квитки лише тому, що вони сподіваються таким чином отримати кращий старт у професії, а не через активну участь у політичній діяльності. З Албанії, Косова та Македонії хочуть емігрувати більше половини добре освічених молодих людей.

Нестача соціальної інфраструктури

Окрім того, після краху старої системи не робилися інвестиції в соціальну інфраструктуру, наприклад, у функціонуючу систему медичної допомоги. Це передусім зачепило ромів, які знаходяться на найнижчій соціальній сходинці на Балканах. Їх не лише часто дискримінують через їхню етнічну приналежність, вони ще й особливо сильно страждають через занепад системи соціального захисту. Часто вони не можуть собі дозволити піти до лікаря. Роми приїздять до Німеччини, оскільки для них є стимулом "кишенькові гроші", які вони отримують як шукачі притулку. І тому, що у Німеччині вони можуть безкоштовно отримати медичне забезпечення.

Тим часом у багатьох країнах були створені автократичні структури. Наприклад, у Чорногорії, яка вже два десятиліття міцно знаходиться в руках клану глави уряду Джукановича. Або в Македонії, де правоконсервативний уряд країни був обвинувачений у масовому шпигунстві за громадянами та залякував смертельними погрозами незалежних журналістів.

Авторитарні та автократичні структури

Схожі авторитарні умови панують і в Косові, що з часів проголошення незалежності в 2008 році де-факто знаходиться під протекторатом ЄС. Та незважаючи на багаторічну присутність Eulex - місії ЄС із правової допомоги - у політичному житті Косова панують корупція та тісні зв’язки між політичною елітою та організованою злочинністю. Багато депутатів та членів правлячої партії є вихідцями з Армії визволення Косова. Відповідно до дослідження спеціального доповідача Ради Європи Діка Марті, Армія була залучена до низки військових злочинів, таких як розстріли та викрадення.

У Боснії і Герцеговині через двадцять років після завершення війни політики продовжують грати на національній образі замість того, аби проводити економічні реформи. Половина молодих боснійців хоче виїхати з країни. Все менше людей вирішують заснувати сім'ю. Для країни, яка і без того має демографічні проблеми, це є серйозною загрозою.

ЄС може та повинен чинити тиск

Зрозуміло, що мляві зміни на шляху до демократії та верховенства права на Балканах викликали розчарування в ЄС. Він звернений до інших гарячих точок, таких як Греція та Україна. Однак, можливо, масовий відтік людей із Балкан знову повертає регіон у поле зору. Було б добре, якби у Брюсселі знову інтенсивніше зайнялися застоєм у здійсненні реформ в європейському задньому дворі. У разі необхідності можна також перекрити кран із грошима, якщо не будуть здійснені реформи.

Поки ж політичні еліти зі своїм егоїзмом втрачають найважливіший суспільний капітал. Чим довше триватиме масовий виїзд добре освіченої молоді, тим менше вони будуть залучатись до суспільних змін у своїх країнах. Для політичних еліт тих країн це зручна ситуація. Для суспільств, чиї інтереси вони, власне, мають представляти, це, тим не менш, є катастрофою. Хоча на Балканах не панують війна, голод і тортури, безнадія також може призвести до диктатури, від якої хочеться втекти.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW