1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Браво, Осло!

Хосе Оспіна-Валенсія
7 жовтня 2016 р.

Нобелівська премія миру Сантосу - визнання усіх, хто у Колумбії виходить на вулиці заради миру, вважає Хосе Оспіна-Валенсія.

Kolumbien - Mann trägt Kolumbianische Flagge
Фото: picture alliance/dpa/M. Dueñas Castañeda

Ще ніколи жертвам насильства в Колумбії не висловлювали такої шани, як сьогодні. І тут ідеться про справді варварське насильство. Водночас мільйони людей у Колумбії сприймають це насильство як абсолютно нормальну річ і вірять, що живуть у найщасливішій країні в світі. 

Нобелівську премію миру здобула людина, яка простягнула руку колумбійському народові. Президент Сантос пішов до людей у їхні села, проблемні міські райони, на вулиці великих міст. До людей, які в міських центрах та на околицях міст вимушені боротися за існування. 

Нобелівська премія миру дісталася в Колумбії людині, яка завдяки мирній угоді намагається повернути вкрадену землю власне цим "небажаним особам", аби вони знову мали змогу жити гідно як фермери. Аби вони могли вирощувати продукти для тих, хто понад півстоліття витискав їх на маргінеси суспільства. Байдужість до цих людей якраз і проявилась на рефрендумі щодо мирної угоди - явка виборців становила лише 63 відсотки.

Мир як конституційна мета

Цією премією відзначено також близько 260 тисяч жертв громадянської війни: це жертви і FARC, і напіввійськових формувань, і регулярної армії. Адже до цього часу ніхто серйозно не наважувався втілювати в життя конституцію. А у ній прописана боротьба за мир - не за війну.

Президент Сантос, який походить з владного центру, ще шість років тому знав, що його називатимуть "зрадником", якщо він розпочне мирний процес. Зрадити мир? Так, у Колумбії, в якій мир вважається люксом, це цілком можливо, поки паралельно у селах та в провінції точиться війна. Зрештою тим, хто має гроші та перераховує їх на армію, завжди вдається уникнути того, аби покласти своє життя як "солдати батьківщини". Інші ж гинуть або війна перетворює їх на інвалідів. Це також одна з причин, чому мирну угоду підписано, але населення не підтримало її на референдумі.

Хуан Мануель СантосФото: Getty Images/AFP/G. Legaria

Мир під загрозою

Президент Сантос отримав Нобелівську премію миру за свої надзвичайні зусилля заради миру, а не за те, що він його досягнув. Мир у його країні досі висить на дуже тонкій волосині. Ті ж сили, які підступно й голослівно агітували проголосувати на референдумі проти мирної угоди, у цей момент з усіх сил намагаються запобігти встановленню миру. Їхні гучні пустопорожні гасла щодо мирної угоди викривають їх самих.

Сантос отримав Нобелівську премію миру, але мир перебуває під загрозою. Тому ця нагорода є водночас і підтримкою тих колумбійців, які зараз виходять на вулиці з вимогою, аби їхня країна нарешті стала цивілізованою державою. Колумбія цього вже заслужила. 

Можна лише мріяти про те, аби бойовики з FARC вже в цю мить почали здавати зброю, як це передбачає угода. Замість цього вони зі зброєю в руках повертаються назад до свого традиційного місця розташування в джунглях, хоча вони поки що й дотримуються режиму припинення вогню.

Сьогодні Колумбія як ніколи потребує підтримки міжнародної спільноти. У цю мить мільйони колумбійців сподіваються на таку підтримку, адже мир і надалі перебуває під загрозою. Звідки стільки страху перед міжнародним "втручанням", коли міжнародна спільнота хоче встановити мир, і так мало страху, коли йдеться про війну? Браво, Осло!

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW