Першого ж дня роботи нового українського парламенту команда президента Володимира Зеленського продемонструвала, що для прийняття важливих рішень їй ніхто більше в Раді не потрібен. Однопартійна більшість, сформована на основі президентської фракції "Слуга народу", віднині може все - від рішення кадрових питань до прийняття важливих законів.

Усього 12 годин знадобилося для того, щоб Рада повністю змінила керівництво країни - від міністрів до генерального прокурора. Зазвичай, ця процедура займає як мінімум декілька днів. Крім того депутати схвалили найближчими днями розгляд за спрощеною процедурою декількох десятків законопроектів. Така швидкість, з одного боку, відкриває перед країною великі можливості, а з другого - викликає доволі зрозумілі побоювання інших учасників політичного процесу.

Рада перетворюється на один з підрозділів офісу президента

Ще зовсім недавно під час президентської кампанії 2019 року і політики, і експерти не виключали переходу України до парламентської республіки. Мовляв, слабкість і недосвідченість голів держав цілком можуть компенсувати сильні парламент та прем’єр. Але тоді навряд хтось міг собі уявити, що з перемогою Зеленського вся влада в Україні перейде в руки нового президента. Але для цього йому не знадобилося навіть змінювати конституцію. Приголомшлива перемога президентської партії "Слуга народу" на виборах у Раду де-факто перетворила парламент в один із підрозділів офісу президента.

Першого ж дня роботи нової Верховної Ради стало остаточно зрозуміло: законодавцям відведена роль "шаленого принтера" для прийняття необхідних команді Зеленського рішень. За "картридж" у парламенті відповідають два соратники президента - спікер Дмитро Размуков та перший віце-спікер Руслан Стефанчук, а також голови парламентських комітетів, які представляють "Слугу народу". Наразі в Раді немає жодної політичної сили, яка могла б протистояти "слугам народу". Ні апелювання до регламенту, ні кволі спроби опонентів артикулювати іншу точку зору командою Зеленського не сприймаються.

Така ситуація дуже скоро може призвести до загибелі українського парламентаризму. Відсутність конкуренції в Раді, монопольне становище однієї політичної сили, прийняття важливих рішень поза парламентськими стінами та їх подальша легалізація депутатами неминуче призведе до нівелювання ролі вищого законодавчого органу в системі української влади. Чим це закінчується на пострадянському просторі, ми знаємо на прикладі сусідніх держав - Білорусії та Росії. Хтось заперечить, що, мовляв, Зеленський - це не Путін і не Лукашенко. Не Путін і не Лукашенко. Поки.

Покоління Зе української політики

Відразу після перемоги "Слуги народу" на парламентських виборах у політичних кулуарах іронізували з приводу того, що, мовляв, усі депутати президентської партії потрапили в Раду за паспортом Зеленського. Але в цьому жарті була доля правди. Саме довіра до президента визначила долю його віртуальної партії та багатьох нікому не відомих (в тому числі - і виборцям) кандидатів у депутати. Не буде перебільшенням і те, що по цьому ж паспорту Зеленського 29 серпня Верховною радою були призначені керівники СБУ, Генпрокуратури, уряду та міністри.

Якихось кадрових сенсацій не відбулося. Як і очікувалося, друг дитинства Зеленського та колишній керівник "Квартал 95" Іван Баканов очолив Службу безпеки України. Прем'єром затвердили Олексія Гончарука, який останні три місяці був заступником голови офісу президента (ОП), а раніше очолював центр "Офіс ефективного регулювання" BRDO, який тісно співпрацював з урядом Гройсмана. Ще один заступник ОП, Руслан Рябошапка, став генпрокурором.

Головою МЗС призначили Вадима Пристайка - кадровового дипломата, колишнього заступника міністра закордонних справ. З травня цього року він також був заступником голови офісу президента. Міністерство оборони очолив Андрій Загороднюк, колишній керівник проектного офісу реформ військового відомства і член правління "Укроборонпрому". В Україні подейкують, що батько Загороднюка представляє інтереси олігарха Коломойського в декількох компаніях.

Середній вік тих, хто 29 серпня отримав призначення в уряд, - 30-40 років. Усі вони - нові обличчя української політики, за винятком хіба що міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, який на цій посаді пережив три Кабміни та двох президентів. В Авакова своєрідний рекорд перебування на чолі МВС за весь час незалежності України - п'ять із половиною років. Напередодні низка громадських активістів протестували проти призначення Авакова, але міністр виявився непотоплюваним. Чи з огляду на його роль в президентській кампанії Зеленського, чи то через безальтернативність його кандидатури.

Практично всі новопризначені міністри мають хорошу освіту та довгий послужний список. Але чи зможуть вони цим скористатися, сказати дуже важко. Наразі це все ще команда Зеленського, а не Гончарука. Й ефективність роботи міністрів багато в чому буде залежати від можливості самостійно приймати важливі та своєчасні рішення.

465 подвигів "Слуги народу"

У перший день роботи нової Ради парламентська більшість ініціювала розгляд та прийняття в першому читання рішення про скасування депутатської недоторканності. Таким чином "Слуга народу" виконала свою передвиборчу обіцянку. Але вищий законодавчий орган очікує ще пакет із 465 законопроектів, які розробила президентська команда.

Перший заступник голови Ради Руслан Стефанчук уже анонсував їх розгляд у найближчі кілька місяців. Що це будуть за законопроекти, соратник Зеленського, на жаль, не уточнив. Але раніше команда президента анонсувала завершення великої приватизації, створення ринку землі, посилення боротьби з корупцією і т. д.

Втім, досі слабким місцем в Україні була не відсутність тих чи інших законів чи правових норм, а їх недотримання. Починаючи з пересічних громадян і закінчуючи самим президентом. Ефект роботи від Ради, яку в режиму "шаленого принтера" планує використати "Слуга народу", українці відчують лише тоді, коли перед законом стануть рівні всі - незалежно від місця в суспільстві та ієрархії влади. Чи готова до цього команда Зеленського? Відповідь на це питання ми отримаємо лише після того, як за ґратами опиняться не тільки представники колишнього керівництва країни, але й соратники самого президента України.

У будь-якому разі Україна увійшла у період дуже великих потрясінь і змін. Команда Зеленського отримала від українців величезний кредит довіри на проведення реформ. Чи не вперше в Україні фраза "влада єдина як ніколи" - це не порожній звук, а реальність. І дуже важливо, щоб у нинішньої команди не закрутилась голова від всесилля і вседозволеності. Оскільки це може мати руйнівні наслідки для майбутнього Україні.

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.