У Німеччині триває передвиборча боротьба, і голова Вільної демократичної партії (ВДП) Крістіан Лінднер (Christian Lindner) думає в першу чергу про себе. Того, хто хоче послаблення санкцій проти Росії, у Німеччині готові слухати. Адже дуже багато німців виступають за те, щоб обмежувальні заходи якщо не повністю скасувати, то принаймні пом'якшити. Цю позицію підтримують передусім прихильники Лівих та правопопулістської "Альтернативи для Німеччини", але також симпатики Християнського-демократичного союзу та Християнсько-соціального союзу, Соціал-демократичної партії Німеччини та Зелених теж хоча б частково виступають за послаблення санкцій проти Росії.
Клин у єдність Заходу
Та водночас Лінднер грає на руку президенту Росії. У своєму бажанні "дати Путіну зберегти обличчя", для чого треба першим піти на поступки, лідер ВДП плутає причину та наслідок. Агресією є не санкції, а дії Росії: анексія Криму та масштабна підтримка сепаратистів на Сході України. Позиція лишається чинною: доки Росія не змінить свою політику, санкції залишатимуться в силі. Цю позицію досі відстоював Захід. Це було важко, але він стояв на своєму - в будь-якому разі, останні три роки.
Самостійні дії США минулого тижня увігнали клин у єдність Заходу. Вашингтон запровадив нові санкції в енергетичному секторі, які можуть зачепити також європейські компанії. Німецький політик, який, можливо, бачить себе наступним міністром закордонних справ і відходить від попередньої лінії уряду та міністерства закордонних справ, - це лише один маленький удар. У Кремлі цю заяву точно добре прийняли.
Але постраждалі мають іншу думку. Перед тим, як говорити про анексію Криму, котра суперечить міжнародному праву, як про "тимчасове рішення на невизначений термін", Лінднер мав би спитати у кримських татар, як їм живеться. Або ж, якщо він хотів вказати на шляхи "виходу з глухого кута", то родини вбитих на сході країни українців точно могли би дати йому поради. Але Крістіану Лінднеру немає до них справи.
Усе за третє місце на виборах
"Насправді я висловив те, що багато хто думає". Це речення з посібника для популістів, яке прозвучало з вуст першого номера у списку німецьких лібералів, голови ВДП. Крістіан Лінднер, який презентує себе у своїй виборчій кампанії як енергійного, молодого та сучасного політика, вдався до інсценування порушення табу. Класичний прийом: Лінднер представляє себе адвокатом народних інтересів, щоб потім - коли очікувано здійнявся зустрічний вітер – приміряти на себе роль жертви політичної коректності, яку не так зрозуміли, та загалом доброї душі. На думку Лінднера, на виборах до Бундестагу насправді захопливою є лише боротьба за третє місце - між Зеленими, Лівими, "Альтернативою для Німеччини" та його ВДП. Зовнішньополітичні заяви Лінднера справді допоможуть зробити вибір.
Цей коментар є особистою думкою автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.