Добряче напідпитку і приховані темрявою, вони лізли під спідниці та блузки. У середмісті Кельна, масово. Немає жодних сумнівів щодо зовнішності нападників: молоді чоловіки північноафриканського або арабського походження. Німеччина опинилась перед лицем ескалації суспільного конфлікту, пов'язаного з проблемою міграції та біженців. У соціальних мережах спалахнула палка дискусія.

Про сексистські випади громадськості повідомили із чималим запізненням. І не поліція, що розслідує обурливі інциденти, а самі жінки-жертви, чиї розповіді підняли на поверхню суспільної дискусії тему загрози громадянським свободам.

Нічні дії розбещених чолов'яг біля кельнського собору порушили одну з найважливіших тем, пов'язаних із біженцями. І це, як ніколи раніше, поляризує німецьке суспільство. Географічне походження нападників і характер правопорушень можуть стати каталізатором суспільного невдоволення.

Настрої можуть змінитися

Сумні події заскочили німців одразу після історичного 2015 року. Понад мільйону ста тисячам біженців настільки сподобалась Німеччина, що вони воліли переїхати лише сюди. І всі протягом лише одного року. Весь цей час федеральний уряд сяк-так намагається зберегти крихку суспільну гармонію в країні. Прибічникам відкритого суспільства доводиться знову і знову відбиватися від тих співгромадян, які потенційно або відверто вороже ставляться до іноземців.

Після кельнських подій суспільству загрожує різка зміна настроїв. Адже коли упередження проти "чужаків" стають реальністю, навряд чи хтось дослуховуватиметься до пересторог проти узагальнень. Розпалювання ворожнечі проти біженців і шукачів притулку в мережі сягає нечуваної агресії. Ксенофобія знову стає тенденцією.

Хто ж приїздить до Німеччини?

Однак це явище не мусить відволікати від того, що проблему приїжджих злочинців у Німеччині довгий час не помічали. Серед біженців - не лише чемні татусі. Кельнські злочинці - молоді чоловіки, а таких серед мігрантів - переважна більшість. Після 2015 року постала проблема того, що разом із ними до Німеччини потраплять і традиційні для мусульманського світу норми агресивного ставлення до жінок. І це лише через приплив мігрантів з ісламських країн. Це вимагає нового мислення, нових дій.

Перевантажена поліція

Серед таких, приміром, посилення поліції. Як може бути, щоби десятки жінок опинилися беззахисними перед нападниками? І ніщо так не спантеличує, як відповідь досвідченого поліцейського, який відверто визнав безсилість стражів порядку: ми більше не можемо, ми лише реєструємо злочини. У профспілці поліцейських побоюються, що до засудження справа так і не дійде - для ефективного слідства просто не вистачає персоналу. Такий висновок, звісно, не вписується у трансформований суспільний ландшафт.

Висилка! - Чому б і ні?

З іншого боку важко зрозуміти умови висилки біженців. Здоровому глузду явно суперечить той факт, що мігранта, який провинився (й можливо, неодноразово), не можна вислати з країни. Адже тих, хто влаштував бійку в кнайпі, туди більше не пускають. А тим, хто кидав файєри на стадіоні, туди також - зась. Біженців же або прохачів притулку можна вислати з країни лише якщо вони скоять убивство. Цю норму після кельнського інциденту розуміють усе менше німців.