Ситуація навколо Месута Езіла кидає тінь на прагнення Німеччини отримати право на проведення в 2024 році Чемпіонату Європи з футболу. DFB втратить або обличчя, або перспективу на футбольну першість, вважає Йоша Вебер.
Реклама
Месут Езіл розлучився з німецькою збірноюФото: picture-alliance/dpa/J. Stratenschulte
Найбільша у світі спортивна асоціація осоромилась на повну. Упродовж багатьох років Німецький футбольний союз (DFB) вихвалявся вдалою інтеграційною роботою, знімав рекламні ролики за участю батьків гравців національної збірної з міграційним корінням, роздавав винагороди за інтеграційну діяльність, насолоджувався визнанням з боку канцлерки та федерального президента. І от тепер один гравець за допомогою трьох твітів звів усе це нанівець?
Ні, Месут Езіл (Mesut Özil) не якийсь там гравець. Він зразкова фігура, коли йдеться про інтеграційну діяльність національної збірної та футбольного союзу. Справді, чимало того, що раніше віталось, тепер опинилось під питанням. Той, хто знає Езіла, знає також, що він ніколи не хотів бути іконою, яка б символізувала відмінно інтегрованого в німецьке суспільство сина мігрантів. І власне таким він ніколи й не був. Але як часто буває: інколи інші пишуть твою власну історію. І DFB тут якраз добряче постарався. Але разом з таким гучним розлученням між Месутом Езілом та Німецьким футбольним союзом постала ще одна, зовсім інша проблема.
Скандал навколо Езіла
27 вересня Союз європейських футбольних асоціацій (УЄФА) оголосить рішення про те, яка країна 2024 року прийматиме європейську футбольну першість. За це право змагаються Німеччина та Туреччина. Доволі пікантна ситуація склалась ще до скандалу навколо Езіла, адже йдеться про конкуренцію двох націй, котрі тепер між собою пересварилися. Вже зараз президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган може вважати відставку німецького національного гравця як вирішальний політичний гол у ворота суперника: він привітав такий його крок. І він добре знає, що після масивних дискримінаційних закидів на адресу президента Німецького футбольного союзу Райнгарда Ґрінделя (Reinhard Grindel), самого DFB, а також німецького суспільства Туреччина може вибити для себе преференції як претендент на проведення європейської футбольної першості.
Йоша Вебер, спортивний оглядач DW
І хоча політичні заяви в напрямку конкурента робити заборонено, але таке питання цілком можна тематизувати в приватних розмовах з членами виконавчого комітету УЄФА, які мають право голосу, а це - п'ятнадцять чоловіків та одна жінка. Нагадаємо, що президент DFB Райнгард Ґріндель та представник Туреччини Сервет Ярдімчі цього разу голосувати не можуть.
На тлі державного перевороту, серйозних економічних проблем та політичної нестабільності заявка Туреччини на проведення європейської першості від самого початку виглядала як заявка аутсайдера. Але тепер ситуація змінилась на користь Анкари. Автократія Ердогана пропонує УЄФА широкі гарантії і звичайно також податкові подарунки. А, як відомо, коли йдеться про такі речі, тоді футбольні функціонери традиційно прислухаються особливо уважно.
Німеччина має ще два місяці, впродовж яких вона може боротися за право на проведення європейської першості. Для того, аби пройти кваліфікацію, німцям є чим похвалитися - потужна економіка, відмінна інфраструктура, чудові стадіони та правова держава, яка функціонує. Сюди слід додати й уже згадані "урядові гарантії", тобто звільнення від сплати податків. УЄФА вимагає цього для свого особливо ходового товару, яким є Чемпіонат Європи з футболу. Так, на останньому турнірі у Франції 2016 року Союз європейських спортивних асоціацій заробив 1,93 мільярда євро, близько 830 мільйонів євро залишились у скарбниці УЄФА як прибуток.
Змагання за право проводити європейську першість уже давно триває, і саме тепер чимало залежить від особистих контактів, які Райнгард Ґріндель хотів підтримати за допомогою деяких зустрічей під час ЧС у Росії, а також залізних аргументів. І тут позиції німецької сторони похитнулись.
DFB та його дилема
Імідж Райнгарда Ґрінделя як президента DFB та людини, яка очолила кампанію за право на проведення європейської першості, серйозно постраждав. Після усіх закидів на його адресу з боку Месута Езіла почали гучно лунати вимоги про його відставку. Тепер виникла та сама проблема, що й у випадку з тренером національної збірної Йоахімом Левом (Joachim Löw), який гучно провалив світову першість: брак альтернативи.
DFB може спонукати Ґрінделя піти у відставку, але тоді Німеччині не бачити й права на проведення європейської першості. У такий короткий термін ніхто не може встигнути затвердитись на міжнародному спортивнополітичному ландшафті й завоювати авторитет надійного партнера для європейських спортивних об'єднань. Отже DFB тільки й залишається, що триматися за Ґрінделя. Але в такому разі Німецький футбольний союз втратить своє обличчя та підтримку з боку вболівальників. Як свідчать опитування, більшість вимагає відставки Ґрінделя.
Причиною є звичайно відсутність у Ґрінделя чіткої позиції в скандалі навколо Езіла: то він критикує, то підтримує, то змальовує гравця у найчорнішому світлі. Ґріндель продемонстрував стільки твердості, як кутовий прапорець на вітру. І якщо це помітила широка громадськість, то й у керівництві УЄФА не оминули все це увагою.
Не згадуватимемо про те, що обставини навколо надання права на проведення ЧС 2006-го року в Німеччині досі не з'ясовані до кінця. Але функціонерів з УЄФА це навряд чи й хвилює. Однак і без цього особа Ґрінделя та дискримінаційні закиди з боку Езіла є серйозними проблемами для Німеччини, яка тепер змагається за право на проведення європейської першості.
Цей коментар є особистою думкою автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.
Як живуть і чим займаються зірки світового футболу минулих років сьогодні
Що стало з найкращими гравцями планети? Як виглядають зараз чемпіони світу та Європи минулих років і чим вони займаються? Читайте у фотогалереї DW.
Фото: picture-alliance/AP Photo/M. Lennihan
Пеле у 1958 році
Бразилець Пеле - єдиний футболіст у світі, який тричі ставав чемпіоном світу як гравець (в 1958, 1962 і 1970-му роках). Учасник чотирьох чемпіонатів світу. Найкращий футболіст XX століття за версією ФІФА.
Фото: picture-alliance/dpa
Пеле сьогодні
Зараз великому футболісту 77 років. Досі він багато часу приділяє громадській діяльності, пропаганді спорту. Відомий також як кіноактор, телекоментатор, бізнесмен, автор і виконавець власних пісень.
Фото: picture-alliance/AP Photo/M. Lennihan
Дієго Армандо Марадона у 1986 році
Чемпіон світу 1986 року. Віце-чемпіон світу 1990 року. Учасник чотирьох чемпіонатів світу. Фанати називали великого аргентинця "Мікеланджело від футболу". Входить до трійки найкращих футболістів минулого століття і всіх часів.
Фото: picture-alliance/AFP
Марадона зараз
Зараз йому - 57 років. Він є головою правління білоруського клубу "Динамо-Брест". Марадона приїхав на ЧС-2018 до Росії, де активно вболівав (на фото - на стадіоні в Нижньому Новгороді) за збірну Аргентини.
Фото: picture-alliance/Newscom/D. Klein
Франц Беккенбауер у 1974 році
Німецький "кайзер" Франц Беккенбауер (Franz Anton Beckenbauer) народився в 1945 році, зараз йому - 72 роки. Був учасником трьох чемпіонатів світу. У 1966 році завоював "срібло", в 1970 - "бронзу", а в 1974 (на фото) - "золото".
Фото: picture-alliance/empics/N. Simpson
Франц Беккенбауер в наші дні
У 1990 році він знову виграв чемпіонат світу, але вже не як гравець на полі, а як тренер збірної Німеччини.
Фото: Getty Images/M. Hangst
Роналдо в 1998 році
На думку багатьох футбольних організацій, фахівців і спортсменів, Роналдо є одним з найкращих гравців в історії футболу. Дворазовий чемпіон світу (1994 і 2002 роки), віце-чемпіон світу (1998 рік).
Фото: Getty Images/AFP/P. Ugarte
Роналдо зараз
Йому 41 рік. Бразильський футболіст приїхав на ЧС-2018 до Росії і навіть взяв участь в церемонії відкриття чемпіонату. На фото: Роналдо в Казані спостерігає за матчем Франція - Аргентина.
Фото: picture-alliance/AP Photo/S. Grits
Олег Блохін у 1972 році
Один з найкращих футболістів в історії радянського футболу. Рекордсмен збірної СРСР з футболу за кількістю проведених за неї матчів і забитих голів.
Фото: picture-alliance/Sven Simon
Олег Блохін в наші дні
На фото Блохін - тренер збірної України на матчі Україна-Швеція на чемпіонаті Європи 2012 року. Торік Блохіну виповнилося 65 років.
Фото: picture-alliance/RIA Novosti/V. Belousov
Роберто Баджо в 1994 році
Виступав за збірну Італії на чемпіонатах світу 1990, 1994 і 1998 років. Кращий гравець світу і Європи 1993 року, срібний призер чемпіонату світу 1994 року, бронзовий призер чемпіонату світу 1990 року. Єдиний італійський футболіст, який забивав м'ячі на трьох чемпіонатах світу. Відомий як "божественний хвостик" - за особливий стиль зачіски, пов'язаний з віросповіданням футболіста (Баджо - буддист).
Фото: picture-alliance/AP Pjoto/M. Probst
Роберто Баджо зараз
Увійшов до списку найвидатніших футболістів XX століття за версією журналу World Soccer. Після закінчення кар'єри гравця зайнявся благодійністю. З 2002 року - Посол доброї волі Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО). У 2012 році отримав тренерську ліцензію UEFA Proen. Торік відзначив 50-річчя.
Фото: picture-alliance/AP Photo/L. Bruno
Боббі Чарльтон у 1966 році
Сер Роберт Чарльтон - англійський футболіст, чемпіон світу в складі збірної Англії і володар "Золотого м'яча" 1966 року. Визнається багато ким одним із найвидатніших футболістів Англії всіх часів. Торік йому виповнилося 80 років.
Фото: picture-alliance/Empics Barrats
Сер Роберт Чарльтон сьогодні
Чарльтону більше 47 років належав рекорд за кількістю забитих м'ячів за збірну Англії, поки у вересні 2015 року його перевершив Вейн Руні. У 1994 році Боббі Чарльтон був посвячений у лицарі. На фото - з дружиною. У цьому сезоні він віддав перевагу Вімблдонському турніру, а не футбольному чемпіонату світу.
Фото: picture-alliance/Photoshot
Ґерд Мюллер у 1974 році
Німецький нападник Ґерд Мюллер (Gerhard "Gerd" Müller) - один з найкращих бомбардирів в історії футболу. Чемпіон світу 1974 року, чемпіон Європи 1972 року. Довгий час Мюллеру належав рекорд за кількістю голів, забитих на чемпіонатах світу, поки на ЧС-2006 Роналдо не перевершив це досягнення.
Фото: picture-alliance/dpa
Ґерд Мюллер зараз
Зараз йому 72 роки. Живе він в будинку для літніх людей під Мюнхеном, хворіє на хворобу Альцгеймера. До недавнього часу працював у тренерському штабі "Баварії". За опитуваннями, проведеними серед жителів Німеччини напередодні ЧС-2018, був обраний найкращим німецьким футболістом усіх часів, випередивши Клозе, Беккенбауера та багатьох інших.
Фото: picture-alliance/Eibner-Pressefoto
Жюст Фонтен у 1958 році
Найкращий бомбардир чемпіонату світу 1958 року. Рекордсмен чемпіонатів світу за кількістю голів на одному чемпіонаті: 13 голів на ЧС-1958. Того року Франція завоювала "бронзу", але її нападник запам'ятався уболівальникам назавжди. На фото Фонтен - в центрі, товариші по команді несуть його на руках.
Фото: Getty Images/AFP/STAFF
Жюст Фонтен зараз
Після завершення кар'єри гравця дуже недовго працював тренером збірної Франції. Також тренував французькі клуби і збірну Марокко. Цього року йому виповниться 85 років.
Фото: picture-alliance/AP Photo/R. de la Mauviniere
Карлос Вальдеррама у 1990 році
Рекордсмен збірної Колумбії за кількістю зіграних матчів. Двічі визнавався футболістом року в Південній Америці. Завжди виділявся на полі своєю зачіскою. Єдиний колумбійський футболіст, який увійшов до списку 125 найвидатніших футболістів ФІФА.
Фото: picture-alliance/dpa/F. Kleefeldt
Карлос Вальдеррама зараз
Він, звичайно, трохи змінився (йому - 56 років), але своїй зачісці залишився вірним. Колумбійські уболівальники приходять на стадіони в перуках "під Вальдерраму". На фото: Вальдеррама на стадіоні "Відкриття Арена" ("Спартак") в Москві вболіває за своїх, гімн перед матчем Колумбія - Англія.
Фото: picture-alliance/ZUMA Wire/CSM/D. Klein
Юрґен Клінсманн в 1990 році
Чемпіон світу 1990 року, віце-чемпіон Європи 1992 року, чемпіон Європи 1996 року. З 2004 по 2006 роки тренував збірну Німеччини. На цій посаді його змінив нинішній тренер - Йоахім Лев.
Фото: picture-alliance/dpa/F. Kleefeldt
Юрґен Клінсманн зараз
Під його керівництвом Німеччина завоювала "бронзу" на "домашньому" ЧС-2006, програвши у півфіналі італійцям і вигравши у Португалії матч за третє місце. До 2016 року тренував футбольну збірну США. Зараз Клінсманну 53 роки, подейкують, що в найближчому майбутньому він може стати тренером збірної Японії.
Фото: picture-alliance/dpa/S. Stache
Діно Дзофф у 1976 році
Найстарший гравець, який коли-небудь перемагав на чемпіонаті світу з футболу: на момент перемоги Італії на ЧС-1982 йому, основному воротареві, капітану і лідеру збірної, було 40 років. За оцінками провідних футбольних організацій і журналів, входить до трійки найкращих воротарів XX століття - після Льва Яшина і Гордона Бенкса.
Фото: picture-alliance/IMAGNO/C. Hlavac
Діно Дзофф зараз
Був тренером збірної Італії. Під його керівництвом команда стала віце-чемпіоном Європи у 2000 році. У лютому зірці італійського футболу виповнилося 76 років.
Нідерландський футболіст входить до переліку 30 найкращих гравців XX століття за версіями різних об'єднань і журналів. Чемпіон Європи 1988 року.
Фото: picture-alliance/dpa/anp
Рууд Гулліт в наші дні
Зараз йому - 55. У 2011 році Гулліт став головним тренером російського клубу "Терек", але контракт було розірвано за ініціативи клубу - через "винятково погані результати". В травні 2017 року Гулліт увійшов до тренерського штабу збірної Нідерландів, ставши помічником Діка Адвоката.
Фото: picture-alliance/Imaginechina/X. Lei
Рінат Дасаєв в 1986 році
Радянський футбольний воротар був одним з найкращих голкіперів світу 1980-х років. Срібний призер чемпіонату Європи 1988 року, бронзовий призер Олімпійських ігор 1980 року.
Фото: picture-alliance/dpa
Рінат Дасаєв сьогодні
Йому - 61 рік. Він тренує воротарів і бере участь у турнірах "ветеранів".
Фото: picture-alliance/dpa/I. Utkin
Хідетосі Наката у 2002 році
Він виступав за збірну Японії на Олімпіаді-2000, вигравав чемпіонат Азії 2000 року, а також брав участь в чемпіонатах світу 1998, 2002 і 2006 років і Кубку конфедерацій 2005 року. Він - один з перших японців, які яскраво проявили себе в європейському клубному футболі.
Фото: picture-alliance/epa/G. Bouys
Хідетосі Наката зараз
Пішов з футболу, коли йому було 29 років. Став фотомоделлю, рекламував спідню білизну, отримавши прізвисько "японський Бекхем". Зайнявся ресторанним бізнесом. Модні експерти називають його іконою стилю. Наката входить до списку найстильніших спортсменів XXI століття. Цього року йому виповнився 41 рік.
